Наша трошки величенька сім'я доїхала до місця об 11,15. На повороті в ліс до кар’єру ми зав’язали рожеву стрічку. Вона мала сповістити двом нашим учасникам Альпвиїзду де сходити з маршрутки та повертати. Виїжджали ми весело - наче табір циган переїжджає. Брали з собою все. І все згодилося. І все помістилося в машину. Перша перепона на дорозі зустрілася зразу після повороту на ґрунтову дорогу - річечка переливалася через дорогу. Мені було моторошно - А якщо зараз застрягнемо - сяйнула думка.
Але все минулося - вправний водій з шістьма пасажирами, палатками та мотузками вирулив далі. Озеро було недалечко. Дивно що після заповненої траси бачиш густий ліс з великими камінням та величезним озером. Сосни росли прямо над обривами.

Озеро це штучне - вирито при добуванні каміння. В цій місцевості багато таких озер. Глибинна кисла магматична гірська порода. Так на місці нинішнього каньйону був колись гранітний кар’єр. Граніт, як відомо, (рос. гранит, англ. granite; нім. Granit m) — інтрузивна порода із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою. Магматичну гірську породу із нього частково вибрали. Поряд також є завод, на якому обробляють це каміння з кар’єру. Але зараз все зупинилося, крім одного кар’єру. Там ще добувають граніт.
Місце вибрали поближче до скельних шляхів - наш штурман був тут на виїзді турклуба Гряди два тижні тому.

Дивно, але на тому ж самому місці знов була купа сміття. Хоча вивезли багато кульків сміття.

Ми знову по прибирали місце і почали готувати перекус перед тренуванням.
Ось і підійшли наші хлопці. Вони швидко нас знайшли (адже вони досвідчені туристи). Та і у лісі майже ще нікого не було. Вирішили табір ще не ставити а помітити стоянку автомобілем на якому приїхали. Після перекусу почалася лекція і зразу ж практичне заняття. Вивчали безпеку та перші кроки в страхуванні. Взагалі з нуля.
Зразу з пішли на скелі. Я вибрала місце просте місце де ми змогли зробити верхню страховку. та кожен спробував полазити. Після одного разу більш досвідчені Саня та Рома пішли дюльфернутися та пожумарити на підвісній скелі. Вже був час обіду. Дивно, але ніхто не хотів іти їсти. Всі так захопилися. Вирішили сумістити обід з вечерею та більше полазити.
Саня з Ромою випробували методи лазіння з жумаром. І в якийсь момент гуманізатори в вигляді пластикових пляшок не допомогли і кусок мотузки зтерся. Вчасно помітили! Зразу ж вирішили кусок цей відрізати. Так скелі в Коростишеві гострі, і все перетирається прямо на очах. Також можна подряпати руки.
На вечерю було пюре. А трошки пізніше шашлики з м’яса та грибів по Яриковому рецепту. На протязі всього вечора приємне не спішне чає пиття. Наверху чисте небо з зірками. Довго не хтіли розходитися. Самий перший поповз спати малюк. О 9-тій. Це було досить дивно. Бо вдома він лягав десь об 11 години вечора. Для нього приготували батьки теплий спальник Мармот з температурою комфорту -7.
Вранці я прокинулася від цвірінькання птахів о 6 годині. Малюк трошки поїв і знову заснув. Я поспішила подивитись хто ж це не спить. Це був нащ штурман який мив машину. Він сказав що в літній палатці Роми трохи було прохолодно - а двері там взагалі із сітки.

У Роми батько досвідчений турист і він дав йому палатку. Але вона була навіт не брезентова. Багаття уже горіло і на вогні стояв казанок. Всі почали робити зарядку. Хоча домовились встати о 9, лише пару людей ще спало. Частина побігла на пробіжку до Тетереву А чергові готували сніданок. Владислав ще спав. Побігли по лісу а потім трохи по селу до Тетереву .Сяяло сонечко і хтілося освіжитись. Після пробіжки Саня та Я пішли скупнутися у прохолодному озері.

Поснідали святковою паскою та погралися в веселі яйця та попили чайок.

Погода нашіптувала що треба йти на прогулянку. Ми всі зібралися і пішли до річки та ще одного кар’єру. Багато йшли по селу та дивувалися скільки сміття може накидати одна сім'я біля своєї будівлі. Кар’єр таки знайшли .Він теж затоплений. Озеро було більше.

Поряд завод. Та навкруги скелі. Тут теж можна лазити - доволі багато місць. Але знову ж після того як вивезеш пару КАМАЗів сміття. На одному виступі грілася змія. Мабуть вужик. Нас вужик злякався та скинувся зі скелі вниз. А внизу була ще одна змійка. Посеред води стирчать голі дерева. Це придає озеру якусь магічність. Обійшовши озеро потрапили на завод по переробці граніту. Поряд з ним багато маленьких озерець, в яких завод зливав воду. Там росте очерет. Ось такий пейзажжжж, очерет, скелі та сосни.)) Вихід з заводу не прийшлось довго шукати (завод закритий) була дирка в сітці. Далі йшли швидко бо дуже сильно хотілося їсти після довгої прогулянки. Малюк на руках у татка заснув. Знайшли наш поворот та йдемо до нашого місця. Знову ця річечка, але на цей раз тут промайнуло десь 5 машин з відпочиваючими. Одні задумувалися чи проїдуть річечку іншу зразу ж їхали. Я запропонувала Валеріанові поставити великий камінь посередні і цим «избавится» від конкурентів на місцині. Але водій все ж таки був солідарен з іншими водіями.)) Всі втомлені але задоволені прийшли до табору.
На обід був борщ Готували вправно та смачно. Алекс допомагала черговим. Та і кожен то приносив дрова, то щось нарізав. І в цей час вирішили грати в Контакт. Та щось ми так засиділися що дюльферятися пішли о 6 вечора. Це нам хватило щоб продюльфернутися двічі - в простому місці, та по серйозніше. Але всі безстрашно та вправно це зробили. Закінчили о 9 вечора. І то тому що вже було темно. Алекс вирішила залишитися до ранку. Вечеря та знову довгі розмови до ранку під спалахи багаття. Приємна втома накочувалася до очей.
Вранці понеділка всі рано встали та здивувалися як тепло надворі. Частина людей почала збиратися а п’ятеро залишилися ще полазити. Вибирали вже шляхи по складніше. Спочатку згадали вчорашнє дюльферяння. А потім лазіння. На вид проста траса виявилася не такою простою і для новачків і для мене. Сонце припікало і ми знесилилися.

Пішли варити юшку.
В кінці ми знову провели Екологічну акцію. Та вивезли три кульки чисто скляного сміття. Фінішували о 16.30.
В підсумок приємні враження , все встигли і не поспішаючи.

Если бы не было цветов - все бы ходили в серых одеяниях...
__________________Бери от жизни все что можно...
________Кто ХОЧЕТ - ищет возможности,а кто не хочет ищет причины))