Форум турклубу "Гряда"

Оце колись, була така мода в певний час і в певному місті - ходити на кінопсихоаналіз. Це відбувалося у кінопрокаті (за радянських часів був такий заклад де дивилися нові фільми чи на замовлення певної групи). Зміст заходу був у тому, що збиралися люди, дивилися фільм. Потім ділилися враженнями - хт...

Я так давно не сміявся, читаючи сценарії. Це просто бестцеллер, а якщо його ще єкранізувати. Єдине що він зрозумілий лиш учасникам.
А все завдяки нам та чарівним супутницям. Та нічого б цього не вийшло без Петрової закваски!

Дякую і сподіваюсь на наступні спільні пригоди, тобто походи!

Так і закінчилась, цікава для мене історія. Три пересадки автостопом, де жодного разу не взяли з мене грошей, незважаючи на мої вмовляння. Дивно. Самотня жінка під мостом, котрій я запропонував вимоклі горішки і котра чомусь не відмовилася і котру я спочатку прийняв, самі розумієте за кого… А москіт...

Це близько пів години блукаємо на моторці, шукаємо прохід до села, маневруючи між островами та косами. Декілька разів збиваючись з напрямку. Це рибаки, і тільки тому, що в минулому році їм тут, саме на цьому місці, дуже пощастило – вони приплили саме на цей острів. Від них стало відомо, що людей тут...

Чути торохтіння моторки!? Ні, не може бути, це здається від перевтоми і нервового збудження… Галюцинації? Ні, справді! ні дійсно! Знову згадуються фільми про челюскінців і робінзонів, котрі марно кричать, палять багаття, палять зі зброї пролітаючим чи пропливаючим мимо, непомічаючим їх (літакам, кор...

Передавши по телефону своє становище та приблизні орієнтири – вимикаю телефон на всяк випадок. І чекатиму долі. Надії небагато.. Завтра, якщо пощастить і буде сухіше спробую розвести багаття. Поки що, за близько дві години навіть на обрії нікого не було. До села далеко і далеко до сучасного прохідно...

З 4-5 спроби запрацював телефон. Телефонувати рідним? Налякаю всмерть. Більше не відпустять. Які там казали служби порятунку - 911. Як їм розказати де я? На одному з островів, котрих тут сотні. Стає так цікаво…Але ж кому то потрібно хоча б повідомити своє місце перебування. Виходить, - тільки органі...

Так, я клав речі у герметичні пакети, на випадок дощу, але не на випадок плавання під водою. Ще раз пішов обстежив «свій» острів. Ще раз, переконався, що вбрід не перейти – тільки пливти. На обрії видно великі дерева – сподіваюся там є суходол. Але до нього, якщо він є, - кілометр, можливо більш. Ви...

Виходиш на чергову косу, як на дарунок долі. Ширина її як і решти 5-8 метрів і вздовж 50-70. Росте декілька дерев. Суходолу майже нема. Вона виступає над водою см.15-20. Ейфорія поступово стихає і насувається реальність. Постійно йде дощ. Через рюкзак засвітився самовільно ліхтарик. Не можу його вим...

Afina писав:1. В винекненні конфліктів мабуть всі постарались.. Погода також
Загалом ПВД вийшов цікавим.

Дуже цікавим.Головне, що немає ні госпітальних ні безповоротніх втрат. А зявився новий досвіт та висновки з яскравими спогадами.
Що нас не вбиває...

Оглянув поверхню води і по верхівкам затонулої трави та очерету вибрав напрям- у сподіванні, що там глибина найменша. 15-20 хвилин по щиколотку, 15-20 хв. по коліна, потім по пояс. По груди. А до наступної коси ще 100-200 метрів. Пливу. Рюкзак тягну за собою. Він деякий час тримається на плаву. Наві...

Будем искать, как в рекламе.
Спочатку обстежити косу. Вздовж метрів 50. З одного боку глибоко, з друго - трава над водою. Надія на присутніст дна. Погода ще, - песимістична.

Хлопці, я короткозорий, подивіться будь ласка,з цього горбочка, чи є там суходол.
Так, так - є, дядьку. І ви вважаєте, що я дойду до села? Так, звісно, дойдете. Там стовби - значить село. Дякую, хлопіці, все рівно в мене вибір невеликий.