Жерев виявився дуже мажорною річкою. Стартували ми з струмка серед камишів а-ля Стохід з обносами бобрових гребель, далі були і широкі водосховища серед соснових лісів по берегам, і традиційні "змійки" серед луків, і стрімкі ділянки з перекатами та слаломом серед каміння та мілин. Класичний поріг був тільки один, на руїнах старого насипу, по нашій воді пройти на каркасі було нереально.
По берегам - гранітні валуни, шикарні дуби, ліси покриті квітками, на початку літа буде норм суниці, в середині - чорниці, а під осінь грибів. Особливий плюс - відносна малолюдність (як собак людей тільки на водосховищі Повчанської ГЕС, та й то по "місцевим міркам") та просто мегашикарні місця наших стоянок.
Маршрут : міст траси Лугини-Жеревці,між селами Жеревці та Червона Волока - міст траси Шепетівка - Мозир в районі Ігнатполя. Кілометраж маленький та матрасний
Сумарно було близько 10 обносів + купу разі вилазили з байдарки,аби провести по мілинам або по непрохідним перекатам.
Для каркасів краще йти по ще вищій воді, по нинішньому рівні ідеальна байда для нього - Щука чи інші надувнушки. Хоча у нас на байд особливих дірок немає, поздирали декілька старих латок + подряпини (коремати під кості - рулять!).
Дякую всім учасникам за участь.
П.С.
Незважаючи а відсутність алкоголю ( за весь ПВД ледве-ледве домучали пляшку бальзаму), на учасників найшов приступ неадкватності - що вилилось в декількагодинну нічну дистотеку біля нод'ї під Тартак та ТНМК
Вітьок змонтує відео)