Покривають їх листяні ліси, місця туристами не дуже ходжені,особливо в центральній частині.Кремене́цькі го́ри (інші назви — Кремене́цький кряж, Кремене́цька гряда) — північно-східна частина Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Лежать на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області і (частково) Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області.
Простягаються з південного заходу на північний схід між долинами річок Ікви і Кутянки та Вілії (всі — басейн Прип'яті). Довжина 65 км, ширина 12—20 км. Середня висота становить 350–400 м. Максимальна — 408 м.
Кременецькі гори представлені в рельєфі плосковершинними пасмами, плато й останцями; сильно розчленовані долинами річок, балками і ярами. Схили асиметричні: круто, місцями урвищами обриваються на північному заході та півночі. Північно-західний край гряди підноситься над рівниною Малого Полісся на 120–150 м, на півдні гряда поступово знижується. Складається з крейди, вапняків, піску. Характерні ерозія ґрунтів, зсуви, карст (Студентська печера, Піщанка). Лісистість становить близько 20 %. На схилах переважно широколистяні ліси, чимало вершин голі, плоскі та місцями кам'янисті.
Окрім саме Кременецьких гір ми зачепимо :
цікавинки самого Кременця (козацький та єврейський цвинтар,руїни замку королеви Бони),
Музей під відкритим небом «Табір ВО УПА «Волинь-Південь» на місці самого табору,
місце самого відомого бою між УПА та НКВС під Гурбами
і якщо пощастить проїдемось вузькоколійкою в Смизі
Виїзд з Києва в пятницю 17 жовтня ввечері , повертаємось в неділю 19 жовтня ввечері.
По грошам повинні вкластись в 300 грн.
Запрошуються всі бажаючі!