Dmitry писав:Стоп. Болота что, небыло? Петя на поезд опоздал?
Ну, водна група мала серйозні шанси провести антистапель по пояс в багнючлі і чігірях, провина за те, що так не сталося, лежить винятково на мені
По факту зліт мені дуже сподобався і (вже традиційно) виявився накопиченням запланованої і незапланованої жесті.
До запланованої жесті відноситься:
- графік руху водної групи в перший день; в цьому контексті прикольно згадувати, як окремі члени команди наївно вірили у петрівські "через 30 хв. поворот, за ним - підвісний міст", радісно реагували на кожен вогник з берега і не вірили в мої натяки на те, що пливти нам треба ще не одну і не дві години
;
- розсадка людей по плавзасобам; 7 ходових годин на К-4 з людьми, що вперше на нього сіли, за умов, коли темп руху групи задається на межі фізичних можливостей дещо деморалізованої команди, половина з якої все ніяк не засвоїть механіку керування катамараном, не має гідрокостюмів, досвіду гірських річок і т.д. і т.п. - це все чудовий і яскравий досвід, який чомусь не дуже хочеться повторювати
; у будь-якому випадку членам команди подяка, не сприймайте як особисте мої неодноразові нецензурні тиради, сподіваюсь ви свій досвід використаєте за призначенням (тобто або станете затятими водніками, або більше ніколи не сядете на катамаран
)
- атмосфера легкої істерики при кількагодинному сплаві у темряві (причини зрозумілі, частково були озвучені на вечірньому/нічному розборі польотів);
- невідповідність складності річки туристичному досвіду частини учасників, при чому це стосується цілого ряду речей, таких як досвід самосплаву, досвід сплаву гірськими річками, досвід проходження штучних і природніх перешкод, досвід керування плавзасобами, досвід базових маневрів і т.д.; тут коротко - дуже добре, що все закінчилось добре, дуже погано - що з купи нових людей, які пішли на воду, НІХТО не знайшов часу сходити на тренувальний виїзд на Південний Буг за два тижні до зльоту.
Серед незапланованої (принаймні для мене) жесті я відмічу:
- поїздку нічним Льовом за катамараном, коли чотири служби таксі сказали, що машини для перевозки катамарана в них немає, але кат ми привезли заангажованим на вокзалі Ланосом;
неочікувано серйозні інвестиції міністєрств путєй сообщєнія Австро-Угорщини, Польщі та СРСР в будівництво мостів через Стрий, складалось враження, що за кількістю мостів на душу населення в прилягаючих селах Стрий є світовим лідером;
- дірки, які з"являлись на шкурі моєї байдарки, наче стигмати (тобто - без контакту з камінням), повна жесть
- звісно ж оверкіль Кабана (просто жахливо, що я цього не бачив
) і мій власний оверкіль під час рят.робіт (через хвилин 20 після озвучення бажання кільнутись сидячи капітаном, суцільна містика, і це лише одне з півдесятка подібних співпадіннь - Стрий виконує бажання); сподіваюсь, я назавжди засвою той факт, що у будь-яких рят.роботах в першу чергу важлива врівноваженість та розсудливість, а поспішаючи можна лише погіршити ситуацію, перейшовши з категорії рятувальників у ряди тих, кого треба рятувати;
- слідуючий за кілем заплив з байдою, пов"язаний з неодноразовими спробами зачалитись до високого берега, укріпленого від розмивання чудовими слизькими бетонними плитами; тут корисного досвіду просто купа, не даремно кажуть, що за одного битого двох небитих дають (подяка екіпажу дєрьмо-ката за участь у рят.роботах, чітке виконання моїх вказівок та своєчасну і правильну ініціативу);
- чудовий високий берег на антистапелі, пов"язана з цим епопея із зачалюванням, а також набиранням води для миття плавзасобів (Даша, дякую
);
- гоніво з псевдо-запізненням на потяг у Стрию і раптовий від"їзд вантажного таксі в Києві.
Коротше кажучи, було крутяково, не шкодую, що цей зліт було використано у якості підготовки до водного походу на Кольський півострів- саме таким він і виявився.
Прохання до всіх - пишіть розгорнуті відгуки, особливо, якщо вони будуть позитивними =)
Вже вкотре сподіваюсь, що у "водних рядах" турклубу "Гряда" прибуде, всім респектовіч, до наступних зустрічей на воді, йопту