Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

Піші походи минулих років
Повідомлення
Автор
Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#16 Повідомлення Григоpій » 03 квітня 2014, 09:27

Викладую файл ексель зі снарягою яку важив під похід. Жовтим кольором відмітив те що ще не зважив.
снаряга на травневі.xlsx
(15.11 Кіб) Завантажено 395 разів

Ramm
Користувач
Повідомлень: 11
З нами з: 03 червня 2013, 23:30
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#17 Повідомлення Ramm » 09 квітня 2014, 22:28

Буду брать GPS навигатор.
Кто умеет загружать и настраивать нужные карты?
Дам для настройки.
+ Gott mit unS +

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#18 Повідомлення Григоpій » 10 квітня 2014, 08:14

Ramm писав:Буду брать GPS навигатор.
Кто умеет загружать и настраивать нужные карты?
Дам для настройки.
Сьогодні їду з Києва, повернусь 15 квітня, тоді вирішимо. Планував взяти клубівський навігатор... Вирішимо після 15.04. (брати тобі чи ні).

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#19 Повідомлення Григоpій » 17 квітня 2014, 18:48

Сьогодні пробивав перевізників. Ситуація така: якщо пальне залишиться на сьогоднішньому рівні в ціні то вартість перевезення з Івано-Франківська в Дземброню складе 800-900грн., тому варто вже здати по 100 грн. Майте на увазі, що ці гроші, якщо учасник походу зріжеться не повертаються, щоб не підставляти решту групи. Ті хто знаходиться в Києві, зі мною можна звязатись за номером: 050 сорок чотири 18 три 48. Для решти, в лічку можу кинути номер карти райфайзен. Гроші дуже бажано здати до 24 квітня.

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#20 Повідомлення Григоpій » 30 квітня 2014, 08:15

Хто зможе то підтягуйтесь починаючи вже з 15:30 першого травня до виходу з західного підземного переходу біля південного вокзалу. Будем закупати продукти. Місце збору позначено червоним квадратом.
ghj.JPG
ghj.JPG (61.84 Кіб) Переглянуто 4337 разів

Пичко Марина
Користувач
Повідомлень: 10
З нами з: 17 вересня 2012, 19:49

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#21 Повідомлення Пичко Марина » 10 травня 2014, 19:07

Поход удался, Грише спасибо за организацию, Олегу за юмор, Диме Рамму за лишнюю снарягу которая пригодилась :) Заснеженные елки, поляны крокусов, голубые озера, попутный ветер и банька в конце похода - ЧТО МОЖЕТ БЫТЬ КРУЧЕ?

Аватар користувача
dmykos
Активний користувач
Повідомлень: 54
З нами з: 21 березня 2013, 16:14

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#22 Повідомлення dmykos » 12 травня 2014, 10:23

Привіт! Згоден з Мариною, похід вдався на славу. Погода була на будь-який смак: сонце, град, вітер і навіть сніг падав, правда з дощем не пощастило :)
Цікаво скільки ми пройшли кілометрів?
Баня в кінці походу, це чудова ідея, я після неї як заново родився :D ніби 6 днів по горам і не лазив.

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#23 Повідомлення Григоpій » 14 травня 2014, 20:38

Похід виявився одним із моїх кращих, з багатьма емоціями, без алкогольних обмежень та з шикарним завершенням маршруту у баньці.Зразу трошки реклами:
- Вдячний Ромі і Каті із Roket за вітрозахисні костюми (ніколи не думав що такий тонкий матеріал може так тримати вітер. Терма, тонкий фліс і вітрозахист від roket це все що я вдягав під час ходу і мені було комфортно при всіх вітрах.
- Пальник Толяна шикарний, жодних нарікань, пропоную купити хоч один такий в клуб.
- Серія телефонів FLY XLife виправдовує назву. Батарея витримала весь похід та ще тиждень перебування в селі. Результат – чудовий телефон для походів, якщо для вас бренд не має значення.
- Пропоную, в зв’язку з політичною ситуацією і в рамках програми «відмовся від Російських товарів» всім нам звичні Іжевські каримати тепер замінити на коврики українського виробника Verdani:
http://verdani.com.ua/production/turist ... vriki.html

А тепер про похід. Ще будучи вдома наспівував пісню «а снег не знал и падал, а снег не знал и падал..». То мабуть був знак.
- 2 травня. Приїхали в Франік звідки досить швидко в Дземброню. Зутрічаємо багато водників на берегах Черемоша. Снідаємо. Бачу у Діми ніж вагою десь в пів кілограма, показую свій – двадцять грам… Командою в сім чоловік почали підйом. Погода гарна, видимість хороша. Бачимо Піп Іван, хребет Чорногори частково в снігу. Йдеться добре. Проходимо ліс (наче у Властиліні Кілець), доходимо до водопаду, де закінчується лінія лісу. Фотографуємось. Зустрічаю знайомого із Глобусу, взагалі за похід зустрів досить багато знайомих. Погода починає псуватись, починає моросити дощик, здіймається вітерець. Піднімаємось вище до Вухатого Каменя. Там уже багато людей. Мимоходом чую «та зачем туда идти? Надо покушать, все равно ничего не видно, там сплошное молоко… » по ходу люди ще не знають як виглядає те саме «молоко» в Карпатах. Ідемо далі, на перешийку між Вухатим Каменем і Піп Іваном бачимо вказівник, що трохи нижче є вода, ідейно з’їжджаємо по сніжному склону вниз і набираємо води. Далі ще трохи і перший двотисячник наш. Пообідали і знайшли місце для ночівлі (на вершині у сніжничку). Варимо кашу, чай. Діма взяв коньяк в скляній пляшці (знову лишня вага-скло), хлопці відзначають підйом на Піп Іван. Тут підходить турист, питає як дібратись до Несамовитого. Кажу що сьогодні йому вже не встигнути. Виявляється він без всякої снаряги, вперше в поході, відстав від групи, а група біля Несамовитого чекатиме його зранку. Ще одні туристи(які зупинились в обсерваторії «Білий слон», а там тепер обладнана одна кімната де є лежух десь для 8 людей, стіл) дали йому намет, ми пригостили його кип’ятком, насипав заварки у позичену кружку та пішов у позичений намет. Лягли спати. Хочу відзначити що багато хто їздив до цього на травневі в Крим суттєво прогадали зі снарягою, скажу що теплі лижні штани виявились у поході не зайвими. Засинав під синхронний храп двох розігрітих організмів з сусіднього намету нашої групи.
Місце нашого нічлігу:
IMGP2243.JPG
IMGP2243.JPG (30.4 Кіб) Переглянуто 4214 разів
- 3 травня. Просинаюсь від того що дзвенять казани в тамбурі, в лом піднятись і відсунути від тенту, аби вітер не колотив ними. Пізніше Олег скаже: « Это что, Поп Иван вернулся и в колокольню звенит?». Невдовзі чую будильник. Ранок шикарний. Сходить сонце, ми над хмарами…Снідаємо, збираємось (заблудшого туриста вже нема, мабуть пішов доганяти своїх). Виходимо далі. По хребту, на стежці між масою крокусів, помічаємо кульок чайної заварки дуже схожої на ту яка була в заблудшого туриста…мабуть туризм це не його… Беремо вершину Бребенескул, звідси бачимо озеро, воно прекрасне, замерзле блакитним льодом з тріщинами. Відправляємо частину хлопців по воду, самі розкладаємо обід. Почався град, дощ, вітер. (думаю, почалося). Натягуємо тент який взяв Діма (все це лишня вага),хоча погоджусь обідати під тентом приємніше ніж під дощем і градом. Хмара непогоди наче пройшла. Йдемо далі. На перешийку між Ребрами та Гутин томнатиком кидаємо рюкзаки і піднімаємось на Гутин. Звідти озеро Бребенескул має не менш шикарний вигляд ніж з одноіменної вершини. Фоткаю двох «зелених чоловічків» Дімони в похід вділи кітіля німецьких військ, виглядає ніби німці обговорюють напад на гуцульщину. Далі Ребра, погода знову псується, ідемо на Несамовите, на ночівлю. У нас ще багато часу. Маріна десь розвідала нарізаний жереп і мілкими перебіжками притягнула його до нашого табору. Тут Діма дістає пилку із ще одного ножа вагою десь в 250 грам (я все підраховую, чувак ти реально міг зменшити свій рюкзак на кілограм другий) розкладаємо багаття. Хлопці розводять спирт (ці подумали про вагу, легше нести літр спирту ніж два літри горілки), нарізають сало. Варимо суп ( сушені продукти себе оправдовують, виходить смачно і ситно, ваги мало), кашу. На вечір до озера зійшлось багатенько туристів (між ними і десантники із Житомира із своїм прапором). Вечеряємо, спілкуємось, ділимось емоціями. Олег розігрівшись каже: мені казали тут природа, тобі сподобається, а поки що крім повного Попа Івана, мокрих ніг, снігу, тяжеленного рюкзака я нічого не бачу. (у нього в рюкзаку близько 10 кілограм круп, але без общакової снаряги). Стас запитав: «А що тут є традиція залишати взуття? Я бачу тут багато пар взуття просто лежать на землі». А зранку знявши взуття він залишив його на озері (виявляється Стас скористався однією із «вільних» сухих пар).

- 4 травня. Ранок холодний. Туман. Видимість 20-30 метрів. Снідаємо, вдіваємось тепліше, згодились і рукавички, волога в повітрі та сильні пориви вітру заморожують руки. Піднімаємось на Туркул, згадую минулий рік, знову доводиться чекати тих хто відстає, аби група не розтягувалась, видимість все погіршується. Майже нічого не чути, доводиться перекрикувати вітер. Як тільки вилізли на Туркул, вітер зірвав каріпоп з рюкзака Стаса. Той спробував його знайти, але вже віддалившись від нас на 25 метрів бачимо лише його слабкий силует, мабуть сідушка вже десь внизу. Стояти та відпочивати стає холодно уже за хвилину. Ідемо далі. На підйомі на Брескул зустрічаємо групу яка спустилась з Говерли. На людях намерз лід, рюкзаки колючі, кажуть вітер там просто пронизує. Підходимо до підніжжя Говерли. Вирішуємо брати без зупинок. Мені доводиться йти в кінець групи та підганяти тих хто відстає, бо поки тут відстають то перші замерзають чекаючи останніх. Нас обганяє група без рюкзаків. Вітер шалений, доводиться прикладати зусиль аби не здуло з ніг. На Говерлі видимість 15-20 метрів. Робимо кілька знімків і йдемо далі. Вершинна шоколадка буде пізніше, зараз треба спуститись, дуже холодно. На спуску доганяємо групу яка нас обігнала на підйомі. Вони зупинились, відпочивають. Спускаємось до лінії лісу, тут вітер менший, але все ж видно як потоки повітря закручують вологе туманне повітря поміж смереками. Назустріч нам проходить група молоді з гітарою в кедах, зсуваються, стараються якось оминути болото лісової дороги, це все виглядає як корова на льоду. В довершення, за ними пройшов хлопець в шортах. Важко уявити собі як він себе почуватиме при підйомі на Говерлу… Доходимо до будинків Заповідника на перешийку. Йдемо далі, до полонини Скопеська. Погода все псується… Розкладаємо палатки, розводимо багаття, варимо суп, кашу, повз нас все проходять туристи з Петроса і питають де тут можна заночувати, пропонуємо розкладати намети біля наших, або поселитись у працівників заповідника. Жодні туристи не зупинились з нами. Мабуть лякає погода. Почався сніг, вітер посилюється. Ближче до вечора люди йдучі з Петроса розпитують чи не проходила тут дівчина… Видимість просто нульова. Знайти когось у цьому молоці нереально. Вранці ми взнаємо що ця дівчина відставши від своїх, спустилась з іншою групою. Лягаємо спати під завивання вітру та снігопад. Спиться добре…
Вид на палатку перед нічлігом:
IMGP2303.JPG
IMGP2303.JPG (33.99 Кіб) Переглянуто 4214 разів
Ранковий підйом на Петрос:
IMGP2332.JPG
IMGP2332.JPG (32.56 Кіб) Переглянуто 4214 разів
- 5 травня. Просинаюсь, чую що вітер не вщух. Відкривати палатку не хочеться. Та все ж треба. Зразу сліпить очі сніжний килимок. Смереки в снігу. Небо важке. Все ще туман. Думаю, якщо після сніданку не вщухне, зробимо дньовку. Йти при такому на Петрос не хочеться, краще поспати. Поїли, погода не міняється. Залишаю двох людей чергувати біля багаття на дві години (аби не погасло, розвести було важко) інші йдуть по наметах, засинаю. Через півтори години чую: «Ура, сонце!!!». Визирати не хочеться. Та все ж відкриваю намет. І тут я розумію, що заради такого виду варто ходити в гори… Сонце, паморозь на смереках, небо блакитне, на землі килимок снігу… Проходять знайомі – тур клуб «Три вершини» - Черкаси. Швидко збираємось, та вирушаємо в дорогу. Підйом на Петрос дається важко. Сніг під ногами поверх болота, зовсім не тримає ніг, при одному кроці з’їжджаєш на півкроку. Петрос то ховається, то виглядає з хмар. Піднявшись ми просто зачаровано споглядаємо. Видимість ідеальна. Бачимо всю Чорногору, Свидовець, Горгани… Їмо вершинну шоколадку, банани, фотографуємось, та неспішно спускаємось. Стає все тепліше. Йдеться добре. Та від того що ми вийшли на маршрут близько 11:00-11:30 то можемо не встигнути на місце планованої стоянки ( полонина Браїлка). По дорозі на початку Квасів купуємо молоко. Воно тут шикарне (ніколи я не зустрічав такого смачного). Спускаємось до джерела мінеральної води, знову зустрічаємо знайомих. Хлопці в магазині поповнюють запаси алкоголю. Дивлюсь на годинник (треба або через силу вночі прийти на стоянку, або ставати при хоч трохи підходящому місці. Як тільки бачимо що піднялись до останніх хат в Квасах, ставимо намети, бо група вже сильно розтягується, сил йти далі нема. Тут на Маріну зробила замах вівця із місцевої отари, та все обійшлось. Знову вечеря та солодкий сон…


- 6 травня. Ранок хоч із приморозком, проте сонячний, швидко прогрівається повітря. На сьогодні нам треба гарненько пройтись. З Квасів до озера Догяска. Стартуємо. Тут гарний набір, близько 1200 метрів (Близниця). На ній зустрічаємо двох лижників фрірайдерів, які піднімаються за сьогодні уже 6-й раз!!!! Хотілося б коли-небудь теж так з’їхати з Близниці… Тут відкривається чудовий вид. Вся Чорногора як на долоні. І тут, на спуску мені щось стає поганенько (підіймається температура, мене починає морозити), в учасників походу починають боліти коліна. Ставиться питання навіть про сходження з маршруту (це мабуть вплив побаченої цивілізації – курорту Драгобрат) та я обіцяю що на сьогодні вже вершин не буде. Ми все траверсуємо і досить швидко дістаємось до озера Догяска(має ще назву Геришаска, Ораті). По дорозі зустрічаємо три позашляховики, схожі на ралійні машини, та трьох мотоциклістів з кросовими мотоциклами на озері. Саме озеро схоже на Бребенескул, але по своєму особливе та прекрасне, По краях ще високий шар снігу з льодом, та багато великих жаб, які вже активно рухаються. Я ніколи не думав, що холоднокровні тварини можуть активно існувати в такій температурі. Мобільного покриття тут нема. Вирішую що гріх побувати на такому озері і не зануритись у воду. Спершу я, а надалі і майже всі ми прийняли холодну ванну озера. Я лягаю спати, решта готують вечерю, випивають та діляться враженнями про походи з Грядою. Приємно що всі учасники зацінюють жорсткі моменти, в які вони попадали разом з клубом.

- 7 травня. Просинаюсь без будильника. Йду на хребет аби зняти красу озера в гірному хребті. Похід підходить до закінчення… Насолоджуюсь ранішнім сонцем, роблю кілька знімків, та спускаюсь до групи. Дається в знаки якась втома (накопилось)… Неквапно збираємось і виходимо на маршрут. Сьогодні нам треба до Драгобрату. Ділимось на тих хто піде траверсом та тих хто – через хребет. Чуємо вибух в небі, піднімаємо голову – щось схоже на крилату ракету. Відразу в думці «може почалося»? Новин то не знаємо. Виявляється військові десь поряд проводять навчання. Йдемо та обговорюємо політику. Піднімаємось на г. Великий Котел звідти прекрасний вид на подвійне озеро Ворожеска, вода зверху прозора, аж блакитна. Далі спуск і підйом на Стіг. Олег вибігає швидше всіх (крупи майже всі то з’їли). Сонячно, але вітер ледь не кидає з ніг. Дивимось на Драгобрат. Захотілось приїхати сюди покататись на лижах взимку. Робимо спуск. Зараз тут майже нема людей (не сезон) із кафе працює лише «Шовкова Косиця». Заходимо. Смакуємо гарячими стравами, згадуємо що таке Wi-Fi, унітаз, телевізор та дзеркало. Питаємо власника за баньку. Він дзвонить куму і вже на 18:00 у нас бронь у бані Івана Івановича, де ми чудово завершили маршрут. Розклали намети біля його котеджу, та гарненько під пивко попарились…..


- 8 травня. Снідаємо, прощаємось з Іваном Івановичем, та йдемо в Ясиня, де купуємо сувеніри, їдемо дизельком до Франіка та відправляємось по домівках.

Дякую всім учасникам за купу емоцій, приємні моменти та прекрасно проведений час. Надіюсь що ще не раз сходимо з Вами.

Аватар користувача
Maidrax
Брат Матроса
Повідомлень: 2557
З нами з: 25 вересня 2010, 15:08

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#24 Повідомлення Maidrax » 15 травня 2014, 13:32

Треба для Гріші завести блог, щоб він туди писав =)
Прикольний звіт, прочитав, зацінив.

Ramm
Користувач
Повідомлень: 11
З нами з: 03 червня 2013, 23:30
Звідки: Киев
Контактна інформація:

Re: Свидовець-Чорногора 2-8 травня. 6 двотисячників +

#25 Повідомлення Ramm » 15 травня 2014, 22:18

Поход просто бімба, конечно Крым это другое, Крым после такого похода просто прогулка по летнему парку (хотя кому что нравиться), а в Карпатах реально был суровый взрослый горный поход с постоянными наборами высоты, ветром, градом, снегом, не хватало только дождя под конец, для полного набора. Штурм Піп Івана в первый день с перегруженным снарягой рюкзаком это что то, ночлег на снегу, бескрайние пространства и горы, горы, горы, горы. Все красиво и масштабно. Взял лишний вес, ну все приходит с опытом, поэтому серьезно пересмотрю вес снаряги что бы максимально облегчиться в следующий раз.
Григорий хороший организатор и Командир, у него все четко и хорошо организовано, маршрут, лагерь, сбалансированное и вкусное питание, было все, кушали от пуза. И когда все устали, то благодаря настойчивости и собственному примеру Гриши группа продолжила путь и дошла до запланированного места стоянки, что очень и очень порадывало, так как последнее слово всегда за Командиром.
Хочу сказать всем участникам, Марине, Олегу, Диме, Стасу и Люде, спасибо за компанию, было весело и интересно, все шли хорошо, никто не создавал проблем, каждый выполнял порученную ему работу, дружно переносили все тяготы погодных условий, вместе веселились и наслаждались красотами снежных Карпат. После похода осталась масса положительных эмоций и впечатлений. Если Гриша будет что то организовывать то пойду с удовольствием.
А купание в горном озере на высоте 1500 метров над уровнем моря, а на следующий день попариться в баньке у Иван Иваныча (Иванова), который не хотел что бы его жена об этом узнала, вообще класс.
Нельзя взять и так просто расжечь костер между Говерлой и Петросом.
Как говорил классик: Лучше гор только горы на которых ты еще не бывал.

Чего только стоят наши цитаты (кто был с нами тот все поймет )):
1. Я иду и боюсь спросить, а вы удовольствие от этого получаете?
2. Полный Піп Іван.
3. Огненная вода.
4. Ну что запускать реактор?
5. Я гор не вижу.
6. Домик лесника.
7. Давайте пообедаем.
8. Три дня мокрые ноги – это нормально.
9. Зачем мыть тарелку если вечером опять есть.
10. Туалетная бумага и кулечки, все что надо для похода.
+ Gott mit unS +

Відповісти