6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

Піші походи минулих років
Повідомлення
Автор
Аватар користувача
Viola
Активний користувач
Повідомлень: 636
З нами з: 19 листопада 2008, 14:59
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#46 Повідомлення Viola » 19 серпня 2013, 00:54

А що крім мене ніхто про Карпати не хоче готувати цікаві теми?
Наприклад про ГРОЗУ в горах? чи Фотографування в Горах?
Если бы не было цветов - все бы ходили в серых одеяниях...
__________________Бери от жизни все что можно...
________Кто ХОЧЕТ - ищет возможности,а кто не хочет ищет причины))

Аватар користувача
PT
Інформаційний наркоман
Повідомлень: 7628
З нами з: 23 лютого 2007, 20:08
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#47 Повідомлення PT » 19 серпня 2013, 06:55

Треба відміняти ПВД обовязково через блискавки! Це ж дуже стрьомно!!! Як люди в походи ходять, капець.

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#48 Повідомлення Григоpій » 21 серпня 2013, 10:02

Збір в п'ятницю 23.08.2013 в 16:00 біля виходу з підземки на Південному вокзалі:
ро.JPG
ро.JPG (68.56 Кіб) Переглянуто 5122 разів
Кому не виходить, підтягуйтесь пізніше. Русіч і Cave Hostess розраховую на вас при закупівлі продуктів, тому приходьте на 16:00.

Всім:не забувайте про наявність близько 2 л. води. Мати з собою документи для проїзду в поїзі, та близько 300-350 грн.

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#49 Повідомлення Григоpій » 21 серпня 2013, 10:38

P.S.: Розкладка починається з сніданку суботи, в поїзд їжу кожен бере сам, скільки подолає.

Аватар користувача
Cave Hostess
Користувач
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2013, 19:21
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#50 Повідомлення Cave Hostess » 23 серпня 2013, 12:28

Я панику не сею ни в коем случае, а просто даю информацию... Она обычно не бывает лишней.. А кто боится, в горы тоже обычно не ходит.... Я буду в 16.00. Про воду, спасибо, что сказала, я думала, где будем брать...

Аватар користувача
Anny
Активний користувач
Повідомлень: 504
З нами з: 24 жовтня 2011, 12:05
Звідки: Київ/Чернігів
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#51 Повідомлення Anny » 27 серпня 2013, 14:25

Дивлюся на колєйку
На п’єту й шесту рейку,
Які йдуть з Франківська аж на Львів.
Тепер різдвяні свята,
Збираюся до тата,
Він мене в Букачівці запросив.

Народ собі помалу
Посипався з вокзалу,
Виходить до перона на путю,
Пішов по ребрах протяг,
Нарешті їде потяг,
Який нас порозвозить на кутю.

Їде поїзд Гуцул-експрес,
То є чудо з усіх чудес,
Українське наше рідне МПС,
Гарний поїзд Гуцул-експрес.

Усе, що мож лізе
Між клунки та валізи,
За хвилю у вагоні весь Франківськ,
Коли потрібна сила,
Беремо масу тіла
І множим на прискорення та тиск.

На мені щось повисло,
Колінами притисло
І дихає грудями у чоло,
У вусі чиясь п’ятка,
Але втішає згадка,
Що їду я до тата на село.

Їде поїзд Гуцул-експрес,
То є чудо з усіх чудес,
Хто з квитками, а хто, звичайно, без,
Гарний поїзд Гуцул-експрес.

Розлили по вагону
Літру самогону
І носиться в повітрі його дух.
Шановні пасажири,
Заткайте в носі діри,
Будете нетверезі через нюх.

В кабіні машиніста
Усі геть п’яні чисто,
То де вже там триматись за керма.
Та поїзд в бік не піде,
Бо він по рейках їде,
А рейка, як відомо, є пряма.

Їде поїзд Гуцул-експрес,
Машиніста керує фест,
Он де Галич, а он Бурштинська ДРЕС,
Гарний поїзд Гуцул-експрес.

Дивлюся я до шиби,
Вже й в Букачівці ніби,
Але ніхто не тисне на гальма,
Крім того на стоп-крана
Хтось повісив чемойдана,
І вийти мені права вже нема.

Була би залізниця,
А решта – то дурниця,
І я собі стрибаю на ходу,
Лапайте мене, тато,
Інакше я на свято
До Вас у Букачівці не впаду.

Їде поїзд Гуцул-експрес,
Добрий вечір, Христос воскрес!
І я до тата лечу з небес,
Гарний поїзд Гуцул-експрес.

:lol:
Голова на плечах, ноги у кросівках. Так йди туди, куди ти хочеш!

Аватар користувача
Русич
Кіборг
Повідомлень: 1002
З нами з: 03 квітня 2011, 16:45
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#52 Повідомлення Русич » 27 серпня 2013, 16:35

Класно, мені от дуже сподобалось. Наче і погода була фігова (майже постійно йшли в тумані, з половини вершин нічого не було видно, дощ), але якраз такі враження краще запам’ятовуються. Хоча б частково ясне небо, коли ти на вершині, сонце на 20 хвилин, або просто більш-менш тепла погода в тумані, але без дощу, за таких умов мають набагато вищу ціну. Якби постійно було сухо, тепло та ясно – надивились би шикарних краєвидів, але це все було не раз і таке швидко забувається, друге діло не часті моменти, коли вітер здуває хмари і відкривається шикарний вид на гори (ну от як в нас було на Томнатику).

Корочє зашибісь, останнім часом було дуже багато водних ПВД і я дуже радий що зробив перерву і сходив у піший, я зацінив і тепер хочу ще сходити, або провести.

Про маршрут: досить спортивно, але в принципі можна пройти швидше, якщо група більш підготовлена і сприятливіші погодні умови. Щодо краси – красиво ).

Про погоду: переважно дискомфортно, особливо на підйомі на Петрос, але не сказав бо що була «жесть».

Про групу: гарна психологічна сумісність. Для новачків в цілому це не дуже легкий маршрут і темп у нас був нормальний, усі молодці, нормально вломили перший день і пройшли маршрут швидше ніж планував Гріша по програмі максимум. Хтось там казав, що Лєра може відставати – брехня.

Про розкладку: бюджетно (70+ на три дні) і ситно, молочна ячка була класна.

Про атмосферу в групі: дисципліна та позитивний настрій.

Про керівника: Гріша молодець, як керівника – рекомендую. Сам добре йде та інших мотивує ))). Я б сказав надія пішого туризму в Гряді, якщо ти не втечеш в Глобус чи ще кудись.

Що запам’яталось: корови, на під’їзді до Дземброні, які зовсім не поспішали звільнити дорогу для бусіка; мілкі порожки Черемошу, де ми катались в Травні; численні «Слава Україні» з боку не знайомих туристів та іншого безрюкзачного люду, лізущого на Піп Іван; крутецька стежка через ліс (схожа на тропу до Кам’яного лабіринту біля Кандалакши) та пробіжка по ній, яка трохи збільшила нашу максимальну швидкість зафіксовану ЖПСом; Вухатий камінь; обсерваторія на Піп Івані та частково ясне небо на вершині; ковбаса Імператорська; багато-багато туристів, якось вони не заважали, навпаки прикольно що стільки людей так ідейно проводять День Незалежності; озеро Бребенескул (розташуванням трохи схоже на оз.Академічне в Хібінах) та краєвиди на ранок, коли туману не було; Гутин Томнатик, можливо запам’ятався тим, що хмари трохи розійшлись і були круті краєвиди; Ребра, дуже ефектно виглядав обрив і туман що насувався знизу; крутий підйом на Туркул; Говерла і товпа народу на горі (тут вже враження негативні, бо було достатньо людей бидлуватих, бухих, та і сміття дуже багато); класна стоянка з видом на Петрос і Говерлу; підйом на Петрос під освіжаючий дощик та очікування на такий самий крутий спуск, яким був і підйом (очікування не виправдалися); 2,5 години ломилова до сонячного пагорба з якого вже видно Кваси; мінеральна водичка з джерела в Квасах з видачою 1 л за 7 хв; свіже молоко з місцевих корів та бринза; дизель до Франківська забитий велосипедистами, іншими туристами, грибниками, просто місцевими жителями та нечемною бабулькою; діалоги бабульки з перевіряючою квитки і якоюсь місцевою жінкою, яка зайшла на декілька станцій пізніше; пісня Гуцул-експрес, яка була дуже в тему; шериф, якому довелось простояти в дизелі декілька годин; не враховані у розкладку смачні штучки, якими ділились усі, в кого вони були )); традиційна піца у Франківську придбана в «Ситій Ложці».
Бабулька:
Діалог 1
Бабулька: Що ж це таке, я такого ще не бачила щоб у поїзді так смерділо (бабуля гнівно переводить погляд від одного туриста до іншого).
Перевіряюча квитки: Еее, та ні, це резиною пахне.

Діалог 2
Новий пасажир (дівчина туристка): Вибачте, а можна якось вашу сумку посунути щоб я свій рюкзак поруч закинула?
Бабулька: Нечепай мою сумку, вдома у себе будеш командувати.

Діалог 3
Новий місцевий пасажир: Вибачте, а можна…
(не встигла жінка закінчити питання, як бабка відповіла)
Бабулька: Звичайно, я зараз приберу сумку і поставлю її під сидіння, я просто чекала поки хтось із людей зайде.


Ну от якось так. Водний туризм – це звичайно дуже круто, але відволіктись і пройтись пішки по Карпатам було ДУЖЕ доречно, я більш ніж задоволений, напевно не в цьому році, але в наступному полюбому треба буде провести самому якийсь піший ПВД.
Дякую усім за компанію та Гріші за організацію.
Лучше заслужить почет и не иметь его, нежели иметь его, не заслужив.

Аватар користувача
Beta
Користувач
Повідомлень: 9
З нами з: 31 травня 2013, 12:43
Звідки: Черкаси

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#53 Повідомлення Beta » 27 серпня 2013, 17:45

Спроба №2 опублікувати свої свіжі враження, доки нема роботи на роботі :lol: (перша спроба якось зірвалася).

На вершині України, або як я підкорювала Карпати.
Мрія сходити на Говерлу мучила мене давно, але постійно чогось не вистачало - то рішучості, то чарівного пендаля, то однодумців. Але все змінилося, коли я відкрила для себе Гряду. Як це було - історія, гідна окремого посту, але зараз не про це.
Побачила анонс походу. Дуже хочеться. В мене мало досвіду, ще менше впевненості в своїх силах, з учасників знаю лише Аню, про Грішу і Русіча чула багато, всі інші для мене - чистий лист. Але це все фігня, шило в одному місці перемагає і я записуюся в похід.
Веселуха почалася ще на вокзалі. Перше, що запам"яталося - Русіч у вишиванці та здивування Гріши розмірами мого рюкзака. Далі все як у калейдоскопі. Вагон. Смачнюча вечеря від Ані та Віоли. "Мало того, що ви без постілі їдете, так іще і чай свій п"єте" (провідник вагону №1, треба було йому таки сказати, що в нас паштет за 1,80 грн та пряники за 8 грн :lol:). Русіч вмовляє Аню набрати йому воду на чай, тикаючи в неї чашкою, в результаті по воду іде Гріша. "Піди відбери у дитини шоколадку!". Душевні посиділки. Швидкий сон. Ранній підйом. Знайомство з Дімою, появу якого у вагоні я проспала. Одразу по прибутті грузимося в бус. Кудись їдемо. Ми з Аньою намагаємося спати. "Як це на заправці немає кави???!!!" Смачні яблука від Хелен і ще смачніша шоколадка від Ані. Вбиті дороги в Дземброні. Навігатор відмовляється працювати в такій глухомані. Сніданок. Початок підйому. Перші відстаючі. Перші "Слава Україні!" - "Героям слава!". Група школярів (чи хто вони там), які піднімаються з магнітофоном та цигарками. Гнів Русіча. Погода потроху псується. Дядько, який нас обганяв тричі, а ми його лише двічі. Казковий ліс. Підйом на Вухатий Камінь. Гріша лізе на камінь з рюкзаком, я без рюкзаку, але і так страшно. Ліземо далі. Жереп і чорниці. Хелен вперше грозиться зійти з маршруту. Товпи народу. Героїчний підйом на Піп Іван. Хмари розвиднюються, починаємо біситися. Вмовляємо Хелен іти на вершину. Обід і чудова погода. Поряд співають гімн. Спуск. Знову туман. Г. Дземброня з відламаною табличкою. Групен-фото. Знову ломимо по хребту. Не та стежка. Різкий набір висоти, щоб повернутися на хребет. Розпач Хелен. Не знаю, як всі, а я вже порядком втомилася і промокла. "Давайте я піду до озера, а ви на вершину". Другий двотисячник все ж беремо всі разом. Солдатик без ноги на імпровізованій гірці з каміння. Групен-фото. Спуск до озера в повному тумані по азимуту. Якась стежка. Куча наметів. Видно краєчок озера. Холодно, мокро і хочеться просто впасти. Всі сухі речі уже на собі, але все одно холодно :dimon:. Вечері вже і не хочеться. Смачнюча гречка. Спати! У Хелен ще залишаються сили, вона фотографує. Зранку встаю і підбираю свою щелепу з землі: лягала спати в тумані біля якоїсь калюжі, а прокинулася на берегу маленького, але гарного озерця, а навколо - стіни з гір. Сніданок не доїли - лишили сусідам. Групен-фото. Гріша пропонує іти каскадерською стежкою, але піднімаємося все таки людською 8). Через 15 хв я знову мокра, але тепер від роси. На другий день іти легше. Третій двотисячник. Погода непогана, дурачимося і фотографуємося. Ритуальний ор на камеру. Ідемо далі. Настрій чудовий, погода теж. Перша спроба Русіча скинути Аню в прірву. Потроху знову насувається туман, тому намагаємося ловити моменти і насолоджуватися краєвидами. Гріша вже не так жене, відпочиваємо мало не на кожній вершині. Підступний Туркуль. Фотосесія на нависаючому камені. Русіч знову хоче позбутися Ані, але ми знову її рятуємо. Чувак з рюкзаком на голе тіло. Штурм Говерли. По кількості людей, які спускаються, потроху уявляємо, що нас чекає на вершині. Ми були праві - вітер, туман, народу - як на майдані, і всі якогось не туристичного вигляду. Традиційне фото біля тризуба і "ААААА!" на камеру. Зловєщій сміх без камери. Вітер трохи вщухає. Ідейний обід на вершині - "Пикник на обочине". На ковбасу вже дивитися не можу, віддаю свою долю Колі, шматок Ані ніхто вже їсти не хоче :). Починаємо спуск. Хмари розходяться. Швидко фотографуємося. Гріша не підганяє, насолоджуємося краєвидами і ягодами. Повільний спуск. Настрій чудовий, погода теж. Перші ознаки цивілізації у вигляді КПП. Вода в дерев"яному "відерці". Чудове місце для стоянки, видно Петрос і полонину з овечками, навколо купи сміття (куди ж без цього). Сушимо намети і шкарпетки. На Грішу нападає каремат, але Гріша сильніший, перемагає і лягає відпочивати. Розводимо багаття. Мимо проходить багато туристів, і всі питають у нас, де вода. Ми всім розповідаємо (ох, як це нам потім вилізе боком! :twisted:). Ставимо чай. Хелен і Віола ідуть поїсти ягід, Аня розмовляє по телефону, Гріша і Русіч пішли по воду, Коля з Дімою - по дрова. Я сижу одна, стережу воду на чай. Вода закипіла. Нікого нема. Проходить ще 20 хв. Повертаються дівчата. Проходить ще година - хлопців з водою ще немає (а не треба було бути такими добрими :)). Смачнюча вечеря. Посиділки біля багаття. "Мама говорит, что я дура! - Нет, ты просто ленивая скотина". Відбій. Віола таки дірвалася до заводу "Енергія", коли всі вже порозповзалися по наметах. Вночі дощ. Вранці дощ. Сніданок знову не з"їли. Перепаковуємося біля кучі сміття, але у відносно сухому місці. Мокрі намети компенсували відсутність хавчика :). Йдемо на штурм Петроса. Дощ. Підйом. Дощ. Підйом. Дощовик уже не рятує, знімаю капюшона нафік, все одно голова вже мокра. Підніматися важко. На вибір - слизька трава, багнюка на стежці або мокре каміння. Мені як новачку важкувато. Але ми таки підіймаємося. Дощ. Дощ. "Кто-кто в рукавичке живет?" Бонусні банани від Ані. Традиційне групен-фото і ритуальний сміх на камеру. Часу обмаль: по туристичному вказівнику до Квасів 5,5 годин ходу, в нас є лише 5. Тому на вершині не затримуємося, швидко повертаємо на спуск. Русіч збирається бігти в Ясиня, але ми вчасно повертаємо його в сім"ю. Спуск під дощем. Туман трохи розходиться, але все одно мокро і холодно. Спуск досить пологий, але за рахунок паршивої погоди не легший, ніж підйом. Спуск. Спуск. Дорога. Стежка. Відсутність стежки. Перші падіння. Навколо море ягід, але їсти їх нема часу. Знову дорога. Класні собаки, які чомусь на нас гавкали 8) Дощ потроху припиняється. Чудові краєвиди. Спускались години три без привалів, лише чекали один одного. Гріша і Русіч не спускалися, а котилися як колобки вниз, ми з Анью за ними не встигали. "Піца! Піца! Піца!". Знову куча людей. Перший привал на сонечку. Трохи сушимося. Ознаки цивілізації. Корови і грядки. Бринза і молоко. Останнє падіння, я сильно вдарилася коліном. Аня жетрвує мені свою палку. Залізниця. Делегація по мінеральну воду повертається хвилин за 40 і майже без води. Швидко біжимо на станцію. Виявляється, що до дизеля ще 20 хв. Перевзуваємося і перевдягаємося. Штурм вагону. Займаємо останні місця на полицях і майже останні на сидіннях. Поряд сісти не вдалося. На кожній станції додається нових туристів, а вагони і так повні. Хтось стоїть, хтось висить, хтось лишається на платформі. Чийсь рюкзак падає на дитину. Возмущеніє бабушек і тьотіньок. Молоко і бринза - найкращий обід! З рюкзака Русіча щось капає, потім щось капає на самого Русіча. Гуцул-експрес у виконанні Гріши. Їхати хоч і тісно, зате весело :D. Дизель запізнюється на 40 хвилин. А у когось в нашому вагоні до поїзда запас у 10 хвилин. Шкода хлопців. Піца на вокзалі. Грузимося у вагони. Знайомимося ближче з велосипедистами, з якими їхали в дизелі. Гріша знімає черевики. Чай і спати. Вночі нас покидають Діма і Коля. Ранок настає швидко. Я наче виспалася. Але поїзд знову запізнюється - на цей раз на 50 хв. (ну що за прокляття! :evil:). Я, звичайно, запізнилася на розвозку. Крім того, лишилася без обіду. Останній облом чекав на мене на роботі: я всі три дні мріяла про душ, а в нас нема води! :evil: :evil: :evil:.
Але незважаючи на все, враження від походу чудові. Можливо, мої враження будуть зрозумілі лише учасника походу, але я намагалася передати більше настрій, ніж факти. Всім величезне дякую за організацію, компанію і гарний настрій! До нових зустрічей на вокзалі з рюкзаками!!!
П.С. Якщо ще щось згадаю, розповідь буде оновлюватися :)
Порой я не могу найти объяснения своим поступкам.
Но потом я вспоминаю, что я дебил, и все становится на свои места.

Аватар користувача
Beta
Користувач
Повідомлень: 9
З нами з: 31 травня 2013, 12:43
Звідки: Черкаси

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#54 Повідомлення Beta » 27 серпня 2013, 17:50

Русич писав: Водний туризм – це звичайно дуже круто, але відволіктись і пройтись пішки по Карпатам було ДУЖЕ доречно, я більш ніж задоволений, напевно не в цьому році, але в наступному полюбому треба буде провести самому якийсь піший ПВД.
Організовуй пошвидше, я приєднаюся, якщо не будеш проти новачка у себе в групі :wink:
А Гріші - подяки, респект і уважуха!!! 8)
Порой я не могу найти объяснения своим поступкам.
Но потом я вспоминаю, что я дебил, и все становится на свои места.

Аватар користувача
dmykos
Активний користувач
Повідомлень: 54
З нами з: 21 березня 2013, 16:14

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#55 Повідомлення dmykos » 28 серпня 2013, 09:21

Всім привіт!
Опишу свої враження від походу. Нарешті я побував на Говерлі, на таку висоту я ще не вилазив) Головне, що хочу сказати, похід мені сподобався, було цікаво, весело, місцями важко і мокро, але це, для мене зазвичай теж плюс :dimon: .
Всім дякую за гарну компанію, Гріші окрема подяка за організацію походу.
ПС: фото скину потім, вони поки в Колі.

Аватар користувача
Григоpій
Активний користувач
Повідомлень: 206
З нами з: 16 жовтня 2012, 22:24

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#56 Повідомлення Григоpій » 28 серпня 2013, 09:50

Гарно пройшлись. Дякую всім учасникам за прекрасний ПВД. Сказано вже досить багато, та все ж зі своєї сторони скажу: сподобалось що група вийшла дуже дружня, та пройшла весь шлях незважаючи на досить вологу та прохолодну погоду. Сподобався підйом з самого початку – величезна кількість Українців що проводять День Незалежності підйомом на вершину, спів народних пісень з групою попутніх нам груп. Обмін речовками «Слава Україні» - «Героям слава». Обсерваторія на Попі Івані дуже гарно виглядає, але вигляд трохи псувала група людей які на джипі виперлись на вершину і потихеньку там вжирають. Води зараз набагато менше ніж було на початку червня. Озеро Бребенескул просто шикарно виглядає, раджу всім хто має можливість відвідати. Шкода що не вдалось розгледіти Несамовите – стіна з туману порядком набридла. Дуже сподобався підйом на Туркул зі сторони озера Несамовите, крутий та важкий. Трохи засмутило безліч підпитого народу на Говерлі. Шикарна стоянка на полонині Скопеська – звідки відкриваються чудові види як на Говерлу так і на Петрос. Запамятались дідусь з бабусею на ліжку що на альтанці будиночку серез спуку в кваси з вивіскою «запрошуємо на бринзу». А коли я заскакував в дизельок назустріч почув фразу: «нет, Черти, только вас тут и не хватало». Шериф тримався молодцом….
Маршрут цей мені дуже сподобався, є бажання повторити його десь в кінці весни або на початку літа, коли все просто яскраво зелене, насичене кольорами, або ще взимку, хочеться потрапити в снігову казку, хоча взимку за 3 дні маршрут навряд чи вдасться пройти.
Фото з мого фотіка:
http://www.ex.ua/234688360190
Додаю графік проходження:

с. Дземброня 24.08. 09:15 сніданок, старт 10:00
г. Вухатий камінь 24.08. 12:45
сідловина 24.08. 14:00
г. Піп Іван 24.08. 15:15 обід, вихід 16:00
г. Дземброня 24.08. 17:20
г. Бребенескул 24.08. 19:15
оз. Бребенескул 24.08. 20:00 нічліг

Старт о 08:00 ранку

г. Гутин-Томнатик 25.08. 08:45
г. Ребра 25.08. 09:30
оз. Несамовите 25.08. 10:30 перекус, старт 11:00
г. Туркул 25.08. 11:20
г. Данціж 25.08. 12:00
г. Пожежевська 25.08. 12:30
г. Брескул 25.08. 13:00
г. Говерла 25.08. 14:10 обід, старт 15:00
полонина Скопеська 25.08. 17:15 вечеря, нічліг

Старт о 8:00 ранку

29.06. 10:40 г. Петрос 26.08. 10:00
29.06. 14:15 с. Кваси 26.08. 14:00

Аватар користувача
Cave Hostess
Користувач
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2013, 19:21
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#57 Повідомлення Cave Hostess » 28 серпня 2013, 16:23

http://cave-hostess.livejournal.com/16668.html

А це мої враження, товариші мої... :)

Аватар користувача
Anny
Активний користувач
Повідомлень: 504
З нами з: 24 жовтня 2011, 12:05
Звідки: Київ/Чернігів
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#58 Повідомлення Anny » 28 серпня 2013, 17:10

Після більш ніж півроку води і сплавів захотілося приземлитися трохи. Вважаю «приземлення» пройшло дуже вдало) Тому не полінилася і пишу відгук.

Вгору, туманно, голосно, весело … приблизно так ми пройшли весь цей маршрут. Краєвиди які подекуди таки відкривалися були непередавано неймовірними. Кожного разу я закохуюся у Карпати ще сильніше!

Група зібралася весела, голосна та дружня, не зважаючи на погодні умови та деякі складнощі пов'язані з фізичним навантаженням усе пройшло з гумором і без конфліктів.

Погода була туманна та прохолодна - не сама вдала для цього маршруту, враховуючи що він більшу частину часу пролягав по хребтах, могли б більше побачити, але…

Маршрут виявився не з самих простих – середньої складності і навіть за хмарних умов все одно дуже красивий. Темп руху групи був трохи швидший за середній і мені було нормально, чомусь думала що буде і швидше і складніше. Лєра молодець і не розумію тепер чому відставала на Боржаві і казала що ходить повільно... Пані Хелєн таки дотягла до кінця – можеш пишатися собою!!! Зійти з маршруту у поході під керівництвом Гріши ще нікому не вдавалося :wink: Набори висоти практично усі були доволі круті, на Туркул сподобався підйом та і на Петрос довгий, крутий і цікавий, спуск теж сподобався – пологий і довгий, от тільки оцінити їх гідно завадив дощ.

Усе описувати не хочеться, бо похід був дуже насиченим на людей, краєвиди, жарти, моменти та туман. Тому каламбуром…
Початок.Вокзал! Розминулася на ескалаторі з Матросом, він з Жєнєю відправив мені в слід своє «О! Анюха!» їду либлюся далі) усі наче в зборі. 18:05. Русіч вихваляється шовковистою гарною вишиванкою у День прапора, ми заздримо… Потяг. Чому усі зразу починають їсти-їсти-їсти коли сідають у потяг?.. Знищили усі запаси вечері за 20 хв. під страшну правду про трудоголічних керівників з дивним почуттям гумору і про відпустки від Лєри і тоді Русіч зрозумів що йому ще повезло з відділом кадрів. дуже не вистачало солодкого… прийшлося лягти спати щоб не зірватися і не відправити когось з хлопців відбирати цукерки у дітей. ранній підйом, нас рапотом за ніч стало більше)) можливість ще трохи поспати у бусі, поки дорога повністю не зіпсувалася. Довгоочікуваний шоколад на заправці та відсутність кави-роздуплятору… О! корови! О! Гори!.. Тепер ми з Грішею вихваляємося футболками турклубу, Русіч заздрить. День Незалежності! На початку підйому пропонують по 50… Тропа, туман наповзає і неймовірна кількість народу з рюкзаками, з сумочками, у ботах, у чешках, з радіо, з дітьми, з собаками, з вудками, прапорами теж наповзає. Ну і далі вгору-вгору-вгору… До речі потік людей якось дійсно не дуже напрягав, треба було тільки не загубити своїх у цьому тумані і можна було ще когось зайвого підхопити з собою. Дуже дратувало і хотілося відібрати цигарки і радіо у підлітків (це відсутність вранішньої кави певно сказувалася), але приємно було чути добродушні привітання від усіх і це заспокоювало. Вухатий камінь не має вух… Чорниця… Далі усе як у тумані… :mrgreen: як плями виринують у пам’яті напівголий мужик з рюкзаком і надувні круги з веселими мордами на озері Несамовите та Коля, який раптом вирішує щось голосно заспівати ідучи поряд і магічним чином постійно на привалах з кишень дістає по пів плитки шоколаду :D бездонні кишені просто таки...

Взагалі дуже яскраво виглядали просвітлення після стіни туману, наче світу повертаються кольори і об’ємність. На стоянку біля оз. Бребенескул ставали у густому тумані і шоком було прокинутися о 00:30 і побачити де саме ми зупинилися – хмари розтягло і у місячному світлі поверхня озера віддзеркалювала зірки, а навколо з усіх боків гори, і ось тут виявляється у котловані ми і зупинилися з купою інших туристів. Тиша, спокій, наметів навколо як грибів та величезний білий пес спить поряд на дорозі. Якась взагалі-то нереальна картинка була.
Гутин-Томнатик дуже вразив краєвидами. А от Говерла розчарувала туманом та купою підпитого народу, що лається, смітить і навіть співи гімну навколо не рятували ситуацію. Захотілося втекти звідти. Вразила ще друга стоянка, це дійсно було шикарно сидіти під промінням сонця що сідає, пити чай і дивитися на полонини та Петрос у хмарах. Грітися і нарешті відпочивати, не поспішаючи бо сьогодні ввечері в нас багато часу, спілкуватися та втичити на вогнище :D
Окремої уваги вартий "резиновий" дизельок і бабця, але це описали доволі яскраво у попередніх відгуках) Шериф таки стійкий парубок виявився 8)

Цей маршрут дійсно вартий того щоб пройти його у сонячну погоду. Дякую Гріша!
Голова на плечах, ноги у кросівках. Так йди туди, куди ти хочеш!

Аватар користувача
Русич
Кіборг
Повідомлень: 1002
З нами з: 03 квітня 2011, 16:45
Звідки: Київ
Контактна інформація:

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#59 Повідомлення Русич » 30 серпня 2013, 16:27

Beta писав:Організовуй пошвидше, я приєднаюся, якщо не будеш проти новачка у себе в групі :wink:
Пошвидше не вийде, на осінь вже багато планів, як туристичних, так і особистих.

Дуже раджу усім при можливості спробувати в Ситій Ложці чай Althaus зі смаком лісових ягід. Чайник коштує лише 10 грн (в магазині пачка з 15 пакетиками = 97 грн).
Лучше заслужить почет и не иметь его, нежели иметь его, не заслужив.

Аватар користувача
dmykos
Активний користувач
Повідомлень: 54
З нами з: 21 березня 2013, 16:14

Re: 6 двотисячників України за 3 дні. 24-26 серпня.

#60 Повідомлення dmykos » 31 серпня 2013, 00:22


Відповісти