Фестиваль неформалів, шипіт вершина Стій (1681м.)06-08 липня

[Григоpій]

Набір закрито. Група набрана. Після ПВД залишусь волонтером в дитячому альпійському таборі на два тижні.

[Dar]

Набір закрито. Група набрана. Після ПВД залишусь волонтером в дитячому альпійському таборі на два тижні.

Уже все? Прошу прощения за поздний отклик, но я только вернулась с практики и смогла отписаться. Палатка у меня есть, я всеядная и могу со своей едой, если у вас все рассчитано. Просто давно хотела туда съездить и вариант пошататься по окрестностям меня привлекает больше, чем сидеть на самом фестивале все дни. Поэтому очень хочу присоединиться к группе.
Спасибо за внимание!

[Григоpій]

Привіт. Якщо палатка є, можеш приєднатись. в розкладку тебе включимо. Ось список необхідної снаряги, яка суттєво облегшить життя:
- Рюкзак - (вистачить 50-60 літрів);
- Спальник;
- Каремат;
-Зажигалка, Сірники;
-Ліхтарик налобний;
-Гроші, квитки, документи;
-якщо кому потрібні таблетки і інші індивідуальні препарати, бере кожен на себе.
-Трекінгові палиці (за бажанням);
-Тарілка, чашка, ложка, ніж;
-1,5-2 Л води.

взуття:
-Міцні черевики, Гірські або трекінгові, підійдуть і берци.
-Тапки на стоянку.

Одяг:
-Термобілизна за бажанням;
-Вітровка (в горах може бути сильний вітер);
-Білизна, футболки;
-Шапка, легкий головний убір (як варіант баф)
-Дощовик бажано.
- Теплі рукавички (якщо піде дощ і повіє вітер, руки дуже замерзають)

[Dar]

Спасибо, списочек полезный, чтоб не забыть ничего... Просто кроссовки там не катят? У меня есть стилы, но летом я не привыкла их использовать. Палатка у меня 2+, так что если кто-то еще хочет, может присоседиться на нее, наверное. Или кого-то из своих можно взять? Если да, то до какого числа нужно сообщить?

[Григоpій]

По красовкам, якщо міцні і є впевненість що вони тебе не намуляют і витримають захід то звичайно бери їх, легше буде йти. Стіли вагою під 2 кг один не дуже посприяють швидкості пересування. По намету. Зараз нас 9 чоловік. Це всі місця хібащо ще твій + в наметі. Казанків в нас два чотирьохлітрових, на групу більше 10 людей вже треба буде два рази готувати, а це все час.... і для більш швидкого просування, чим менша група тим краще. Ну, якщо хтось один, то хай приєднується. Більше ні. Повідомити треба до вівторка 25 червня.
Писав всім в лічку, хочу нагадати. По можливості бажано підїхати в середу 26 червня на метро університет о 19:30. Збір біля виходу з метро на вулиці. Планую провести передпохідний збір:
-ознайомити всіх з розкладкою (можна буде оскаржити, внести пропозиції)
-розподілити (по людям) загальну снарягу, їжу з розкладки
-ознайомити всіх з маршрутом
-познайомити між собою учасників групи
Можна буде задати питання які цікавлять та отримати відповіді.

[Григоpій]

Увага учасникам та провожаючим. Збір в пятницю 05 липня о 17:00 біля виходу з підземного переходу на Південному вокзалі, підемо купувати їжу з розкладки. Кому не виходить приїхати на 17:00 - приїжджайте безпосередньо на потяг. Квитки у всіх на руках.

[Григоpій]

Отже. ПВД відбулося. Дякую всім учасникам за участь, гарні емоції та приємні враження. А тепер по порядку.
Ще в Києві я зрозумів що йти буде важко. Багато новачків які забили свої рюкзаки під зав’язку, незнаю чим, але вийшло досить об’ємно. Дівчат сильно не загрузиш, вирішую що другий намет нікому втиснути не вдасться, понесу сам (ці два намети мені потім дуже добре згадаються на підйомі на вершину Великий верх)…
Люблю приїжджати на Боржаву. Тут лиш вийшов з потягу і іди собі, ось вони - гори. Група складалася з 9 чоловік. Вже вийшовши з потягу побачили попереду себе групу туристів, яких під час ПВД було просто неміряно, постійно на хребті хтось кудись йшов.
Підіймались ми на Плай, залишаючи по праву сторону Темнатник. Ще йшовши у Воловці було видно, що тут нещодавно пройшов дош, безліч калюж та мокрий грунт під ногами… Сонце з самого ранку почало припікати. Ми вийшли за село і вперлись в розвілку дороги, направо то шлях на Темнатник, а наліво – Плай. Памятаючи як в грудні ми звернули наліво і провтичили стежку на Плай залишаю групу на привал, сам знімаю рюкзак і йду вперед шукаючи правильний шлях. Мушу сказати що техніка яка тут займається вирубкою лісів наробила з зими стільки доріг, що аж очі розбігаються. Підіймаюсь однією з них вгору і бачу що не туди виходжу, під ногами каша багнюки, все це липне до взуття… Звертаю з дороги, перелажу здоровий яр і я на стежці до Плаю, добре, тепер треба просто спуститись вниз і позвати групу. Берусь легко бігти, перестрибую калюжі, і біля однієї з них втрапляю в намив болота, тепер моє взуття, ззовні та трохи зсередини в багнюці, о стало веселіше.
Прийшов до групи, всі вже їдять черніку (тут її вже просто дуже багато), а казали що ще рано… збираємо всіх, рюкзаки на спини і вперед. Підйом дається досить важко, машини розїздили дорогу вгору, дощові потоки вимили породи і йдемо просто по багнюці, хто матюкається, хто посміхається, а хто просто захекався і немає сил ні на що окрім ходьби. Ступаєш крок а на пів кроку з’їжджаєш. Благо що дорога розїзжена технікою швидко закінчується і починається стежка яку супроводжують стовпи чи то електричні чи щось на кшталт цього. Робимо привал. Далі йти трохи легше в плані того що ноги не грузнуть в багнюці але підйом тепер крутіший, група уповільнюється. Стаю йти замикаючим. Починаю співочу терапію. Йдемо впевнено але не швидко. По дорозі підганяю тих хто маскується в зарослях кущів і наминає черніку. Мало помалу виходимо з лінії лісу. Сонце вже добре пече. Виходимо до сироварні звертаємо трохи вліво від дороги і перед нами розвалина стіни де ми взимку ставили намет і джерело зі смачнючою водою. Тут пів години снідаємо (я помив своє взуття, ноги і носки від багнюки, тепер мокрий але чистий) і йдемо далі по наїждженій дорозі на Плай. На вершині, біля обсерваторії випасається отара овець, місцевий вівчар капризує кажучи: «чого ви мене фотографуєте». Робимо ще кілька знімків і звертаємо до Великого верху. За спиною Темнатник і Плай. Тут просто приголомшливі краєвиди, гострі шпилі хребта, постійно налітаючі хмари, та палюче сонце, все зелене, краса неймовірна. По хребту йти веселіше, йдемо без напрягу, дозволяєм собі розтягнутись, кожен любується краєвидом, говоримо про життя. Та невдовзі починається підйом на Великий верх, а я і без того завантажений двома наметами, частиною общакової хавки , двома казанами, біля джерела ще довантажився трьома літрами води. І йти стало краще, йти стало веселіше. Але тим не менше виходжу на вершину другим з нашої групи. І поки решта ще піднімаємось розкладаємо обід на вершині на кариматі. Види шикарні. Прекрасний обід. Втичимо мабуть десь годину.
Збираємось і йдемо до перешийка між Великим верхом і Гимбою. Тут я зрозумів нафіга оці червоні метвлеві грибочки тут треба. Вони встановлен на всіх роздоріжжях. Біля грибочка на перешийку звертаємо вліво і спускаємось до Шипота (тут сьогодні закриття фестивалю неформалів з величезним вогнищем) . Ставимо намети на території дитячого альпійського табору. Він прямо таки на галявині поряд з неформалами. Миємось в річці та готуємо їсти далі гуляння…
Мушу сказати що очікував більшого. Хотілось побачити справжніх хіпі - дітей сонця зі своєю гармонійною атмосферою, багаттями, забутим відчуттям часу… натомість безліч п’яні яка голяка бігає кругом костра, щось волає і думає що то круто…
На другий день проснулись і побачили що сонця зовсім не видно, гори вкриті туманом, поснідали змінили план дій (замість того щоб через Стій йти до станції вовчий рішили залишити снаряду в таборі і легко пройтись по хребту а третій день присвятити вільній програмі).
Піднялись від Шипоту на хребет, а тут…. Вітерюганіще піднявся, йдемо в тумані, повдівали курточки, так піднялись до Великого Верху, вітер був з півночі на Стій рішили не йти. Робимо памятне фото.
Натомість пішли через Гимбу до Магура-Жиде. Споглядали як ми га Гимбі сиділи під сонцем, а великий Верх і стій повністю в тумані та несамовитому вітрі… Потім почали спуск до підйомників що ведуть на Гимбу і по велосипедній трасі спустились до табору. По дорозі десь добру годину потратили на зупинку аби поїсти чорниць. Ввечері мене всетаки заїло що я не піднявся на Стій і вирішив що поки всі спатимуть я швиденько зганяю…
Піднявся я в 4:40 ранку, швидко зібрався і пішов, світанок був просто неймовірний, сонце ніби розрізало затуманені гори і било промінням по всій землі. Від роси взуття промокло. Коли піднявся до вказівника між Стоєм і Великим верхом, обернувся до Гимби, по ній проходили хвилі туману. Вже через дві з половиною години я був на вершині. Тут мені зустрівся намет, оце круто хтось поселився, прямо на вершині… зробив кілька фото і задоволений вирушив назад. В загальному дорога від Шипоту на Стій і назад заняла в мене 4 години і 15 хвилин… Думаю не погано.
Цей день був просто матрацним, пізній підйом, сніданок, всі пішли дивитись місцеві визначні місця і потроху роз’їжджались. Я дочекався коли всі поїдуть і пішов ще трохи пройтись по горам, але це вже інша історія…

Фото можна знайти тут:
http://www.ex.ua/845957234212
http://www.ex.ua/777190489972
http://www.ex.ua/view/71095134