Сплав на травневі
Великие свершения, которыми мы себя временами балуем, пополнились рядом подвигов, совершенных во время плавания по Черемошам.
Мы отлично отдохнулись и наигрались с жизнью/смертью. Набрались опыта и сил на новые дела.
Пускай встерчный прохожий воссторгнется нами, и в его замученной/занеженной/затруженной душе загориться желание пройти наш путь и дальше, дальше...
Мы отлично отдохнулись и наигрались с жизнью/смертью. Набрались опыта и сил на новые дела.
Пускай встерчный прохожий воссторгнется нами, и в его замученной/занеженной/затруженной душе загориться желание пройти наш путь и дальше, дальше...
Наличие препятствий — условие успеха
ЛЕТОПИСЬ
Сплав по рекам Черный Черемош, Белый Черемош, Черемош.
27.04.07 – 05.05.07 (5 ходовых дней)
Маршрут: Киев – Ивано-Франковск - … - Черновцы – Киев
…На свете все преобразилось…
Даже простые вещи – таз, кувшин,
Когда стояла между нами как на страже
Слоистая и твердая вода…
А. Тарковский
Состав команды (8 человек):
Команда Пролом
Иван Тымриенко (Великий Вано) – руководитель сплава, руководитель Пролома
Александр Романенко (Ромашка, РА) – ремонтник, фотограф
Юлия Тымриенко (Юля) – зам полит
Вячеслав Стрижко (Слава, ава) – финансист, летописец
Команда Барбус
Александр Бондаренко (Александр, Бондарик) – зам руководителя, руководитель Барбуса, фотограф
Петр Тестов (Петя) – медик
Евгений Клименко (Клима) – завхоз
Николай (Колян) – отхоботок без должности (должность присвоена повелением Вано).
Вступление
В январе 2007 года Великий Вано прочитал описание Черемошных рек. Статус рек, котировавшихся как «самые модные в Украине» и «самые модные пороги в Украине» увлек последнего, в связи с чем возникло непременное желание проплыть данные реки. Его желание нашло отклик в глазах друзей по турклубу Гряда и пошло-поехало. Были распределены обязанности, назначены роли, начался этап планирования. Вано перечитал много информации. Не обошлось и без закупки антицелюлитных штанов, велосипедных шлемов и китайских кед. Были проведены тренировки по рекам Десна и Ирпень. Были технично изъяты материалы для катов с охраняемой территории. За двое суток до отъезда Ленкой был задан вопрос, похериться ли она в сплаву,- все-таки лучше поздно, чем никогда. По факту на сплав было затрачено более 500 грн/чел (без учета стоимости личного снаряжения).
Ребята долго ждали сплав. Получили массу удовольствия…
Вот как это было…
27.04.07
Встречаемся в 16.00 возле магазина EL-Capitan. Я (Слава), Ромашка, Вано, Юля и Клима. С командой Барбуса встречаемся на вокзале. Едем в трамвае. Централизовано купили 6 талонов. Корректно закомпостировали. Контролеров это привело в ярость, и они решил отыграться на нашей снаряге. Все выглядело честно – стенка 5 на 5. Но среди них было некоторое вкрапление интеллигенции, что временами развеивало быковской базар. Я, как финансист, лично отвечаю за движение денежных средств общей кассы, поэтому решил защищать их до последнего. Вероятно, контролеры не были готовы к нашей логической аргументации по поводу нашего не желания платить 2 штрафа (которая временами перетекала в быковское Не-е-е-ет). Были пущены в ход идеологическое запугивание о принципиальности, и более прагматичные приемы, типа «бобик приедет через 30 мин и вас заберут», «ало, захвати 6 ордеров, что лежат в красной папке у меня на столе», «необлагаемые минимумы» и прочее. Я же им честно предлагал взять пару свежайших батонов. В итоге, не солоно хлебавши, ушли они во свояси, с угрюмым видом и поникшими головами. Стыдно, товарищи, взрослых обижать. Стыдно…
Илона и Наташа провожают. Пришел Джек. Едет с нами в поезде. Но он, воды не любитель, спешит в Карпаты (пеший поход). Колян все еще дома. Думаем, что он 100 % опоздает. Успел…
В 19.20 отправляемся. Колян и Вано выставляют пивко за Чернигов. К пивку едим мидии. Ходили в гости к Трегубовой и Джеку. Там Вано сказал, что «мои могут нажраться». Настоящий руководитель должен разбираться в жизни… Я, Юля и Колян сидим в вагоне-ресторане. В воздухе висит тонкая нить интеллигенции, пронзающая сердце каждого, хоть и на совсем чуть-чуть. Я и Колян пьем пивко. Юля элегантно кушает кофей.
Не характерно для туризма, мы заказали постель в нумера. Жара как в аду…
28.04.07
Приехали в Ивано-Франковск в 08.30. Пришел водитель и запросил 500 грн за поездку до Шибеного. Вано говорил с ним. Хотел максимум за 400. Попросил меня поговорить. Я, как финансист, вышел, и послал его «отсюда». Он мгновенно испарился. Я не ожидал такой легкой победы!!! В течение часа мы нашли другого водителя (через других туристов), который согласился довести нас за 310 грн. Сброс цены на 40% в столь короткий срок – наша удача, которую мы приняли в объятья. В обнимку с удачей мы и приехали в Шибене, сделав всего одну пересадку (описание данного обстоятельства, непременно заинтересующее толпы медиков, в сией летописи, опущено). Колян ехал на 3-ем этаже. Читали Гришковца. Выехав в 9.30, приехали в 13.30.
В Шибеном споткнулись о заставу. Вано лично мне запретил общаться с погранцами… Поэтому минутной демонстрацией документов все и обошлось. Разбили лагерь у Черного Черемоша. Пообедали. Местная шпана помогает в сборке катов. Кат Вано был назван ПРОЛОМ, кат Александра БАРБУС.
К вечеру совершили 300 м проверку катов на воде. Прокатили Колю младшего, который в сумме обеспечил нас трофейной чашкой, указал на место, где брать молоко, а вечером показывал Кляузу (разрушенная плотина) – мощно. Взяли молоко 8 л/10 грн (дорого – я зачехлил).
Ночью моросил дождь. Колян спал под катами. Я и Юля на куче дров, укрывшись спальником и ШТОРОЙ…
29.04.07
Я и Юля встали в 5.00. Гуляли. Шел нехитрый дождь.
В 10.00 лопнула шкура ката Пролом. Шили под дождем 4 часа. Шили добросовестно по 15 см. Двумя бригадами. Грелись у костра. Иглу и шелковую нить подарили местные. В 15.00 вышли на воду. Дождь прекратился. Начался сплав по Черному Черемошу. Наблюдались переменные дожди.
Сразу дали о себе знать непривычная коленная посадка и ледяная вода, заливающая то по щиколотку, то по пояс. Ноги, отмерзая и оттекая, напоминали о себе только когда ими хотелось пошевелить, а их не было…Хотелось делать стоянки через каждые 20 минут, чтобы ходить и разминать ноги. Но плыли гораздо продолжительнее.
У экипажа Барбус правый передний баллон потерял затычку. Там сидел Петя. Баллон очень быстро начал спускать…
Петя: У меня травит баллон!!!!!!!!!
Александр (меланхолично): Забей…
Колян (меланхолично):: Это нормально. Не обращай внимания…
Только после того, как гондола сложилась пополам и мерно постукивала Петю по лицу, было принято решение о швартовке.
Стали. Я и Юля накатили (так случается, если подходишь к группе опытных водников среднего возраста).
Проплывали через соревнования двоек катов. Нас вежливо попросили остановиться справа. Ромашка решил выполнить просьбу любой ценой. Кат пришвартован; Юля в воде; Ромашка счастлив.
В 18.00 чалимся в «куче дрысла под уклоном». Дождь. Рядом стоят водники из Тернопольского турклуба. Стоят на солнечной зеленой полянке под огромными тентами. Не шарят где стоять.
Мимо проплывают каты 2-ки, 4, 6, 10, 11, 13 Рафты 11, каяки. Лично я, от непривычных нагрузок и мерзкой погоды проспал 14 часов, просыпаясь только на ужин.
Колян спал под пнем… Интересно, что по стандарту, для жертвоприношения великому божеству, обычно нужна девственница. Почему же тогда Колян предал Великому Пню именно свое бывалое тело, остается загадкой…
30.04.07
Сегодня Я и Александр дежурные. Ночью шел дождь. Утром вокруг сыро, но дождя нет. Я распаливал костер 40 мин. Спалил один коробок спичек. Никогда еще не боролся так долго с деревьями. Далее работали плексом. Удачно…
Клима, надевая «верхний неопрен», аккуратно покрикивает. Получает удовольствие…
Впереди самые модные пороги.
Приняли участие в соревнованиях катов. Прошли 22 ворота. В след нам матерились и забрасывали бревнами.
Солнечно. Пороги берутся самыми разнообразными способами: кармой; лагом; носом… Сознательно плыли против течения, проверяя наши способности. Наша дура хоть и боролась с потоком, но на понт нам не хватало сил для перегреба.
Стали в Верховине на 20 мин. Ели Шоколад – подарок Александра.
Ноги адаптировались. Они все так же замерзают и затекают, но теперь на это просто не обращается внимания.
Бивак устроили на острове. Провели Бухалово в честь Д/Р Ромашки.
01.05.07
День всех трудящихся. Ура! Ура! Ура!
Утром идет дождь. Местные жители (мама и дочь) принесли травяной чай (мелиса/мята/сахар). Общались с нами охотно и приветливо.
Я и Юля пошли гулять. Общались с местными (те ми же). Смотрели их хозяйство (овцы, куры, коровы, поросенок, ласточки). Не смотря на температуру + 10 на дворе, в хлеву выше 25-ти. Потом наступил Великий Холод – дул очень холодный ветер, из туч сыпался мокрый снег. Апогеем зимнего холода стала адская полуденная жара.
Приплыли в Устьерик. Там были Питерцы (водочка – ни-ни) и Жара. Командным мнением было принято решение плыть по Белому Черемошу. К нам подошел местный мужчина, лет 40-50-ти, и предложил свои услуги по заброске. Запросил 300 грн. Торговаться не стали. Ехали все вместе со всем снаряжением в кузове ГАЗа, 1979 года выпуска. Гениальный аттракцион, длительностью 1,67 часа. Трясло по-взрослому! Вокруг – Карпатская красота. Внизу – самая опасная река Украины… На второй части маршрута пошел снег. И не мокрый, а настоящий! Хлопьями! Настоящая Карпатская зима окружила нас своим холодом и уютом. Ели мерно окутывало в белые наряды, что придавало всему процессу радостное, новогоднее настроение. Употребляли спирт и местное «Юпи». Окружающую картину торжественно нарекли «Японский мотив»…
К слову, и без лишнего пафоса, следует отметить, что мы, великие и несокрушимые члены турклуба ГРЯДА, все время становимся свидетелями тех или иных исторических событий, а местами даже активными участниками и творцами последних. В этот раз мы стали наблюдателями небывалого доселе происшествия в данной местности – выпадения снега в день первого мая. Активный туризм всегда таит в себе тайны и загадки природы, и мы, мужественные грядовцы, всегда на чеку великих открытий.
+38 (098) 810-58-57 – телефон человека, который нас забросил. Говорит, что местный, и что звонить ему можно круглый год.
В казне осталось командных 10 грн. Не лишнего разгонишься…
Приехав на место мы убедились в том, что вода сейчас Малая. Поэтому в перспективе – частое снимание катов с камней. Но Великий Вано пообещал, что он лично займется этим дельцем. Поэтому единственное, что пугает – это выпадение в ледяную воду и самосплав по самым опасным порогам Украины – Дудки и Воротца.
В моем беге заварилось кофе. Такое случается, когда дающий и принимающий кофе не проверяют закрытость банки, но надеются, что это сделает товарищ.
Петя нашел контакт с местной бабушкой. Результаты контакта: 3-х литровая банка молока, 1-но литровая банка сметаны, половина большой паски, яйцо сырое, расписанное вручную красивыми, плотными узорами.
В эту ночь на улице остался спать я один. Сделал надью и деревянный экран за спиной. Подготовил свой бывалый каремат и х.. тучу сидушек. Температура воздуха -5. Ничего не предвещало беды. Тихо, тепло… Но вдруг на меня набросился Вановский дрыслячий спальник, поглотив меня с ног до головы. Думал, что сдохну от холода… И только после победы над последним, высвободившись на лоно природы, ко мне вновь вернулась теплая, располагающая обстановка и детский сон… Вановский дрыслячий спальник – это ЗЛО.
Предложение: вступая в наш клуб новый человек должен провести ночь в Вановском дрыслячем спальнике на моем дрыслячем каремате, предварительно закинувшись спиртом… Такой вот ритуал посвящения…
02.05.07
Утром все было окутано снегом и льдом. Толщина льда в котлах – 4 мм. Каты во льду. Очень красиво смотрелся желтый Барбус на белом ковре, укрытый белыми покрывалами…
Не менее красивую картину приходилось наблюдать в реке Белый Черемош. Не смотря на малую глубину реки (до 0,5м), Петя, одетый только в «нижний неопрен», и сильно похожий на русского богатыря, купался против течения, словно молодой и гордый лосось…
Пороги проходятся лагом и кормой.
У команды Барбуса 2 раза лопнула шкура…
1-й раз шили на берегу села. Оперативно доставали у местных иглы…
Там же обедали. Жара…
После обеда Барбус был спущен на воду. Но через некоторое время он порвался во 2-ой раз. Великий Пролом взял Барбус на буксир. Александр грациозно направлял всю систему, обеспечивая безопасность движения, и предотвращая опасные ситуации. 2-й раз шили на полянке бивака. Я и Александр оперативно раздобыли иглы, нитки, молоко. Общались с разными людьми. Учитель трудов, рисования и туризма; мальчик 5-ти лет; парень 16-ти лет; молодая семья: муж, жена, 2-е детей, брат мужа. Интересно…
В итоге на сплав пришлось 8 м ручного шва. Спасибо производителям катов за то, что пристрастили нас к рукоделию. Уверен, что теперь любой член турклуба сможет без лишнего напряга пошить себе и товарищам брюки по выкройкам из журналов 80-х.
До Устьерик 12 км… Ужин – лук, чеснок, сало, вино Египетское, спирт,…
Командными усилиями было принято решение о посадке на Барбус только 2-х человек. Кто же эти люди – решит Жребий и Обстоятельства. В ходе демократического Жребия было решено, что плывут Колян и Петя, а Клима и Александр идут пешком до Устьерик. Не менее демократические Обстоятельство показали, что по факту плывут Александр и Колян. Да здравствует демократия и его величество случай (он же жребий)!!!
Кто плывет – тот шьет Барбус. Поэтому Александр и Колян ночью занимались рукделием. с 23.30 до 03.15. В результате одна игла сломана. Всего сломано игл - 4 шт.
03.05.07
Температура утром -5. Я болею (все признаки простуды). На медика забиваю (все признаки понтовства).
Клима и Петя пошли пешком. Вано и Александр время от времени снимают нас с камней.
Жара адская…
Приплыли в Устьерик. Подхватили Климу и Петю. Начался сплав по Черемошу.
По Черемошу плыли стандартно – по 4 человека на кате. Но очередная мелкая техническая неполадка привела к новой схеме загрузки Пролома и разгрузки Барбуса. После обеда на острове (Жара Адская) и обвязке Барбуса были сформированы новые команды. Барбус – Александр и Клима + 2 бега. Пролом – Вано, Колян, Петя, Ромашка – гребцы, Я и Юля – вольные матросы + 6 бегов.
ЗиЛ спокойно переезжал Черемош вброд, зная лишь свое хрустальное Я…
После непредвиденной рокировки Ромашки и Александра, ввиду сформированного большинства, Пролом был переименован на Барбус…
Порог Амиго. Пройден всеми возможными способами, составами и посадками. Александр и Колян устроили самосплав. Александр уверял, что если есть возможность отказаться от самосплава,- откажитесь… Там же устроили бивак.
Тут же Кличко строят себе дом. И еще ресторан на вершине холма и подъемники к нему. Все-таки там, где есть хлеб и зрелища – денег куры не клюют.
Еды много. Чая мало. Пьем малиновый кисель. Александр, Клима и Колян хотели пойти в сауну. Но до дела так и не дошло…
РА, Клима, Вано, Колян – спят на улице.
04.05.07
Утро. Жара. Приклеили к шкуре Пролома кусок ПВХ, предварительно зашив место прорыва. Все растолкали по бегам. Выходим в населенку – идти 4 км.
На автовокзал пришли в 12.50. Местный водитель пообещал отвезти нас на микроавтобусе до ж/д вокзала в Черновцах. Проезд – 7,50 грн (с восьми человек получается 60 грн).
Водитель: З вас 70 грн. Швиденько давайте гроші.
Александр: Почему так дорого? Проезд же 7,50 грн…
Водитель: Та ви ж мені пів автобуса зайняли!!! Швиденько давайте гроші.
Водитель (через 20 сек): Так, хлопці, з вас 75 грн.
Александр: Почему 75? Вы же сказали 70!
Водитель: Ну добре, 70… Швиденько давайте гроші!!!
С транспортом повезло (пришли/сели/поехали), и ехали очень быстро. Но дорога была разбитая, поэтому о комфорте я промолчу…
Приехали в 14.20. В камеру хранения сдали 5 крупногабаритных вещей по 6,50 грн/шт. Погуляли по городу. Жара…
В Генделе потратили 243 грн. Ели много и разнообразно. Колян и РА жрали водку.
На вокзал пришли за 24 минуты до отправления нашего поезда. Меня долго не принимали за Ваню Камзиста… К моему культурно-обогащенно-небритому лицу внимательно присматривались двое проводников… Признали…
Временами общались с россиянами туристами. Обсуждали поход, ели пиццу, пили 2 бутылки вина. Легли спать рано – около 12-ти.
05.05.07
Подъезжая к Киеву, злостно не хотели отдавать наволочку и одеяльце. Подозрение упало на Вано…
Цена одеяльца росла пропорционально к сокращению расстояния до вокзала. 100, 130, 160, 200 грн… Кто знает, какую цену загнули бы в итоге… А одеяльца, в количестве 55 шт на 54 места лежат в вагоне в свободном пользовании (негласном), которые можно было бы вынести уже не один десяток раз… Подозрение все еще держалось на нас, пока проводница не нашла его в самом конце вагона (5-6 купе от нас). По ходу нам угрожали штрафами и не выпуском из поезда, а при остановке поезда на перроне уже ждал грозный работник вокзальной милиции.
Но все обошлось и нас встретила загадочная Илона, хрупкое тело которой уравновешивало груду уставших туристических физиономий…
…Нас повело неведомо куда.
Пред нами расступались как миражи,
Построенные чудом города.
Сама ложилась мята нам под ноги
И птицам с нами было по дороге.
И рыбы подымались по реке.
И небо развернулось пред глазами…
Когда судьба по следу шла за нами
Как сумасшедший с бритвою в руке.
А. Тарковский
Сплав по рекам Черный Черемош, Белый Черемош, Черемош.
27.04.07 – 05.05.07 (5 ходовых дней)
Маршрут: Киев – Ивано-Франковск - … - Черновцы – Киев
…На свете все преобразилось…
Даже простые вещи – таз, кувшин,
Когда стояла между нами как на страже
Слоистая и твердая вода…
А. Тарковский
Состав команды (8 человек):
Команда Пролом
Иван Тымриенко (Великий Вано) – руководитель сплава, руководитель Пролома
Александр Романенко (Ромашка, РА) – ремонтник, фотограф
Юлия Тымриенко (Юля) – зам полит
Вячеслав Стрижко (Слава, ава) – финансист, летописец
Команда Барбус
Александр Бондаренко (Александр, Бондарик) – зам руководителя, руководитель Барбуса, фотограф
Петр Тестов (Петя) – медик
Евгений Клименко (Клима) – завхоз
Николай (Колян) – отхоботок без должности (должность присвоена повелением Вано).
Вступление
В январе 2007 года Великий Вано прочитал описание Черемошных рек. Статус рек, котировавшихся как «самые модные в Украине» и «самые модные пороги в Украине» увлек последнего, в связи с чем возникло непременное желание проплыть данные реки. Его желание нашло отклик в глазах друзей по турклубу Гряда и пошло-поехало. Были распределены обязанности, назначены роли, начался этап планирования. Вано перечитал много информации. Не обошлось и без закупки антицелюлитных штанов, велосипедных шлемов и китайских кед. Были проведены тренировки по рекам Десна и Ирпень. Были технично изъяты материалы для катов с охраняемой территории. За двое суток до отъезда Ленкой был задан вопрос, похериться ли она в сплаву,- все-таки лучше поздно, чем никогда. По факту на сплав было затрачено более 500 грн/чел (без учета стоимости личного снаряжения).
Ребята долго ждали сплав. Получили массу удовольствия…
Вот как это было…
27.04.07
Встречаемся в 16.00 возле магазина EL-Capitan. Я (Слава), Ромашка, Вано, Юля и Клима. С командой Барбуса встречаемся на вокзале. Едем в трамвае. Централизовано купили 6 талонов. Корректно закомпостировали. Контролеров это привело в ярость, и они решил отыграться на нашей снаряге. Все выглядело честно – стенка 5 на 5. Но среди них было некоторое вкрапление интеллигенции, что временами развеивало быковской базар. Я, как финансист, лично отвечаю за движение денежных средств общей кассы, поэтому решил защищать их до последнего. Вероятно, контролеры не были готовы к нашей логической аргументации по поводу нашего не желания платить 2 штрафа (которая временами перетекала в быковское Не-е-е-ет). Были пущены в ход идеологическое запугивание о принципиальности, и более прагматичные приемы, типа «бобик приедет через 30 мин и вас заберут», «ало, захвати 6 ордеров, что лежат в красной папке у меня на столе», «необлагаемые минимумы» и прочее. Я же им честно предлагал взять пару свежайших батонов. В итоге, не солоно хлебавши, ушли они во свояси, с угрюмым видом и поникшими головами. Стыдно, товарищи, взрослых обижать. Стыдно…
Илона и Наташа провожают. Пришел Джек. Едет с нами в поезде. Но он, воды не любитель, спешит в Карпаты (пеший поход). Колян все еще дома. Думаем, что он 100 % опоздает. Успел…
В 19.20 отправляемся. Колян и Вано выставляют пивко за Чернигов. К пивку едим мидии. Ходили в гости к Трегубовой и Джеку. Там Вано сказал, что «мои могут нажраться». Настоящий руководитель должен разбираться в жизни… Я, Юля и Колян сидим в вагоне-ресторане. В воздухе висит тонкая нить интеллигенции, пронзающая сердце каждого, хоть и на совсем чуть-чуть. Я и Колян пьем пивко. Юля элегантно кушает кофей.
Не характерно для туризма, мы заказали постель в нумера. Жара как в аду…
28.04.07
Приехали в Ивано-Франковск в 08.30. Пришел водитель и запросил 500 грн за поездку до Шибеного. Вано говорил с ним. Хотел максимум за 400. Попросил меня поговорить. Я, как финансист, вышел, и послал его «отсюда». Он мгновенно испарился. Я не ожидал такой легкой победы!!! В течение часа мы нашли другого водителя (через других туристов), который согласился довести нас за 310 грн. Сброс цены на 40% в столь короткий срок – наша удача, которую мы приняли в объятья. В обнимку с удачей мы и приехали в Шибене, сделав всего одну пересадку (описание данного обстоятельства, непременно заинтересующее толпы медиков, в сией летописи, опущено). Колян ехал на 3-ем этаже. Читали Гришковца. Выехав в 9.30, приехали в 13.30.
В Шибеном споткнулись о заставу. Вано лично мне запретил общаться с погранцами… Поэтому минутной демонстрацией документов все и обошлось. Разбили лагерь у Черного Черемоша. Пообедали. Местная шпана помогает в сборке катов. Кат Вано был назван ПРОЛОМ, кат Александра БАРБУС.
К вечеру совершили 300 м проверку катов на воде. Прокатили Колю младшего, который в сумме обеспечил нас трофейной чашкой, указал на место, где брать молоко, а вечером показывал Кляузу (разрушенная плотина) – мощно. Взяли молоко 8 л/10 грн (дорого – я зачехлил).
Ночью моросил дождь. Колян спал под катами. Я и Юля на куче дров, укрывшись спальником и ШТОРОЙ…
29.04.07
Я и Юля встали в 5.00. Гуляли. Шел нехитрый дождь.
В 10.00 лопнула шкура ката Пролом. Шили под дождем 4 часа. Шили добросовестно по 15 см. Двумя бригадами. Грелись у костра. Иглу и шелковую нить подарили местные. В 15.00 вышли на воду. Дождь прекратился. Начался сплав по Черному Черемошу. Наблюдались переменные дожди.
Сразу дали о себе знать непривычная коленная посадка и ледяная вода, заливающая то по щиколотку, то по пояс. Ноги, отмерзая и оттекая, напоминали о себе только когда ими хотелось пошевелить, а их не было…Хотелось делать стоянки через каждые 20 минут, чтобы ходить и разминать ноги. Но плыли гораздо продолжительнее.
У экипажа Барбус правый передний баллон потерял затычку. Там сидел Петя. Баллон очень быстро начал спускать…
Петя: У меня травит баллон!!!!!!!!!
Александр (меланхолично): Забей…
Колян (меланхолично):: Это нормально. Не обращай внимания…
Только после того, как гондола сложилась пополам и мерно постукивала Петю по лицу, было принято решение о швартовке.
Стали. Я и Юля накатили (так случается, если подходишь к группе опытных водников среднего возраста).
Проплывали через соревнования двоек катов. Нас вежливо попросили остановиться справа. Ромашка решил выполнить просьбу любой ценой. Кат пришвартован; Юля в воде; Ромашка счастлив.
В 18.00 чалимся в «куче дрысла под уклоном». Дождь. Рядом стоят водники из Тернопольского турклуба. Стоят на солнечной зеленой полянке под огромными тентами. Не шарят где стоять.
Мимо проплывают каты 2-ки, 4, 6, 10, 11, 13 Рафты 11, каяки. Лично я, от непривычных нагрузок и мерзкой погоды проспал 14 часов, просыпаясь только на ужин.
Колян спал под пнем… Интересно, что по стандарту, для жертвоприношения великому божеству, обычно нужна девственница. Почему же тогда Колян предал Великому Пню именно свое бывалое тело, остается загадкой…
30.04.07
Сегодня Я и Александр дежурные. Ночью шел дождь. Утром вокруг сыро, но дождя нет. Я распаливал костер 40 мин. Спалил один коробок спичек. Никогда еще не боролся так долго с деревьями. Далее работали плексом. Удачно…
Клима, надевая «верхний неопрен», аккуратно покрикивает. Получает удовольствие…
Впереди самые модные пороги.
Приняли участие в соревнованиях катов. Прошли 22 ворота. В след нам матерились и забрасывали бревнами.
Солнечно. Пороги берутся самыми разнообразными способами: кармой; лагом; носом… Сознательно плыли против течения, проверяя наши способности. Наша дура хоть и боролась с потоком, но на понт нам не хватало сил для перегреба.
Стали в Верховине на 20 мин. Ели Шоколад – подарок Александра.
Ноги адаптировались. Они все так же замерзают и затекают, но теперь на это просто не обращается внимания.
Бивак устроили на острове. Провели Бухалово в честь Д/Р Ромашки.
01.05.07
День всех трудящихся. Ура! Ура! Ура!
Утром идет дождь. Местные жители (мама и дочь) принесли травяной чай (мелиса/мята/сахар). Общались с нами охотно и приветливо.
Я и Юля пошли гулять. Общались с местными (те ми же). Смотрели их хозяйство (овцы, куры, коровы, поросенок, ласточки). Не смотря на температуру + 10 на дворе, в хлеву выше 25-ти. Потом наступил Великий Холод – дул очень холодный ветер, из туч сыпался мокрый снег. Апогеем зимнего холода стала адская полуденная жара.
Приплыли в Устьерик. Там были Питерцы (водочка – ни-ни) и Жара. Командным мнением было принято решение плыть по Белому Черемошу. К нам подошел местный мужчина, лет 40-50-ти, и предложил свои услуги по заброске. Запросил 300 грн. Торговаться не стали. Ехали все вместе со всем снаряжением в кузове ГАЗа, 1979 года выпуска. Гениальный аттракцион, длительностью 1,67 часа. Трясло по-взрослому! Вокруг – Карпатская красота. Внизу – самая опасная река Украины… На второй части маршрута пошел снег. И не мокрый, а настоящий! Хлопьями! Настоящая Карпатская зима окружила нас своим холодом и уютом. Ели мерно окутывало в белые наряды, что придавало всему процессу радостное, новогоднее настроение. Употребляли спирт и местное «Юпи». Окружающую картину торжественно нарекли «Японский мотив»…
К слову, и без лишнего пафоса, следует отметить, что мы, великие и несокрушимые члены турклуба ГРЯДА, все время становимся свидетелями тех или иных исторических событий, а местами даже активными участниками и творцами последних. В этот раз мы стали наблюдателями небывалого доселе происшествия в данной местности – выпадения снега в день первого мая. Активный туризм всегда таит в себе тайны и загадки природы, и мы, мужественные грядовцы, всегда на чеку великих открытий.
+38 (098) 810-58-57 – телефон человека, который нас забросил. Говорит, что местный, и что звонить ему можно круглый год.
В казне осталось командных 10 грн. Не лишнего разгонишься…
Приехав на место мы убедились в том, что вода сейчас Малая. Поэтому в перспективе – частое снимание катов с камней. Но Великий Вано пообещал, что он лично займется этим дельцем. Поэтому единственное, что пугает – это выпадение в ледяную воду и самосплав по самым опасным порогам Украины – Дудки и Воротца.
В моем беге заварилось кофе. Такое случается, когда дающий и принимающий кофе не проверяют закрытость банки, но надеются, что это сделает товарищ.
Петя нашел контакт с местной бабушкой. Результаты контакта: 3-х литровая банка молока, 1-но литровая банка сметаны, половина большой паски, яйцо сырое, расписанное вручную красивыми, плотными узорами.
В эту ночь на улице остался спать я один. Сделал надью и деревянный экран за спиной. Подготовил свой бывалый каремат и х.. тучу сидушек. Температура воздуха -5. Ничего не предвещало беды. Тихо, тепло… Но вдруг на меня набросился Вановский дрыслячий спальник, поглотив меня с ног до головы. Думал, что сдохну от холода… И только после победы над последним, высвободившись на лоно природы, ко мне вновь вернулась теплая, располагающая обстановка и детский сон… Вановский дрыслячий спальник – это ЗЛО.
Предложение: вступая в наш клуб новый человек должен провести ночь в Вановском дрыслячем спальнике на моем дрыслячем каремате, предварительно закинувшись спиртом… Такой вот ритуал посвящения…
02.05.07
Утром все было окутано снегом и льдом. Толщина льда в котлах – 4 мм. Каты во льду. Очень красиво смотрелся желтый Барбус на белом ковре, укрытый белыми покрывалами…
Не менее красивую картину приходилось наблюдать в реке Белый Черемош. Не смотря на малую глубину реки (до 0,5м), Петя, одетый только в «нижний неопрен», и сильно похожий на русского богатыря, купался против течения, словно молодой и гордый лосось…
Пороги проходятся лагом и кормой.
У команды Барбуса 2 раза лопнула шкура…
1-й раз шили на берегу села. Оперативно доставали у местных иглы…
Там же обедали. Жара…
После обеда Барбус был спущен на воду. Но через некоторое время он порвался во 2-ой раз. Великий Пролом взял Барбус на буксир. Александр грациозно направлял всю систему, обеспечивая безопасность движения, и предотвращая опасные ситуации. 2-й раз шили на полянке бивака. Я и Александр оперативно раздобыли иглы, нитки, молоко. Общались с разными людьми. Учитель трудов, рисования и туризма; мальчик 5-ти лет; парень 16-ти лет; молодая семья: муж, жена, 2-е детей, брат мужа. Интересно…
В итоге на сплав пришлось 8 м ручного шва. Спасибо производителям катов за то, что пристрастили нас к рукоделию. Уверен, что теперь любой член турклуба сможет без лишнего напряга пошить себе и товарищам брюки по выкройкам из журналов 80-х.
До Устьерик 12 км… Ужин – лук, чеснок, сало, вино Египетское, спирт,…
Командными усилиями было принято решение о посадке на Барбус только 2-х человек. Кто же эти люди – решит Жребий и Обстоятельства. В ходе демократического Жребия было решено, что плывут Колян и Петя, а Клима и Александр идут пешком до Устьерик. Не менее демократические Обстоятельство показали, что по факту плывут Александр и Колян. Да здравствует демократия и его величество случай (он же жребий)!!!
Кто плывет – тот шьет Барбус. Поэтому Александр и Колян ночью занимались рукделием. с 23.30 до 03.15. В результате одна игла сломана. Всего сломано игл - 4 шт.
03.05.07
Температура утром -5. Я болею (все признаки простуды). На медика забиваю (все признаки понтовства).
Клима и Петя пошли пешком. Вано и Александр время от времени снимают нас с камней.
Жара адская…
Приплыли в Устьерик. Подхватили Климу и Петю. Начался сплав по Черемошу.
По Черемошу плыли стандартно – по 4 человека на кате. Но очередная мелкая техническая неполадка привела к новой схеме загрузки Пролома и разгрузки Барбуса. После обеда на острове (Жара Адская) и обвязке Барбуса были сформированы новые команды. Барбус – Александр и Клима + 2 бега. Пролом – Вано, Колян, Петя, Ромашка – гребцы, Я и Юля – вольные матросы + 6 бегов.
ЗиЛ спокойно переезжал Черемош вброд, зная лишь свое хрустальное Я…
После непредвиденной рокировки Ромашки и Александра, ввиду сформированного большинства, Пролом был переименован на Барбус…
Порог Амиго. Пройден всеми возможными способами, составами и посадками. Александр и Колян устроили самосплав. Александр уверял, что если есть возможность отказаться от самосплава,- откажитесь… Там же устроили бивак.
Тут же Кличко строят себе дом. И еще ресторан на вершине холма и подъемники к нему. Все-таки там, где есть хлеб и зрелища – денег куры не клюют.
Еды много. Чая мало. Пьем малиновый кисель. Александр, Клима и Колян хотели пойти в сауну. Но до дела так и не дошло…
РА, Клима, Вано, Колян – спят на улице.
04.05.07
Утро. Жара. Приклеили к шкуре Пролома кусок ПВХ, предварительно зашив место прорыва. Все растолкали по бегам. Выходим в населенку – идти 4 км.
На автовокзал пришли в 12.50. Местный водитель пообещал отвезти нас на микроавтобусе до ж/д вокзала в Черновцах. Проезд – 7,50 грн (с восьми человек получается 60 грн).
Водитель: З вас 70 грн. Швиденько давайте гроші.
Александр: Почему так дорого? Проезд же 7,50 грн…
Водитель: Та ви ж мені пів автобуса зайняли!!! Швиденько давайте гроші.
Водитель (через 20 сек): Так, хлопці, з вас 75 грн.
Александр: Почему 75? Вы же сказали 70!
Водитель: Ну добре, 70… Швиденько давайте гроші!!!
С транспортом повезло (пришли/сели/поехали), и ехали очень быстро. Но дорога была разбитая, поэтому о комфорте я промолчу…
Приехали в 14.20. В камеру хранения сдали 5 крупногабаритных вещей по 6,50 грн/шт. Погуляли по городу. Жара…
В Генделе потратили 243 грн. Ели много и разнообразно. Колян и РА жрали водку.
На вокзал пришли за 24 минуты до отправления нашего поезда. Меня долго не принимали за Ваню Камзиста… К моему культурно-обогащенно-небритому лицу внимательно присматривались двое проводников… Признали…
Временами общались с россиянами туристами. Обсуждали поход, ели пиццу, пили 2 бутылки вина. Легли спать рано – около 12-ти.
05.05.07
Подъезжая к Киеву, злостно не хотели отдавать наволочку и одеяльце. Подозрение упало на Вано…
Цена одеяльца росла пропорционально к сокращению расстояния до вокзала. 100, 130, 160, 200 грн… Кто знает, какую цену загнули бы в итоге… А одеяльца, в количестве 55 шт на 54 места лежат в вагоне в свободном пользовании (негласном), которые можно было бы вынести уже не один десяток раз… Подозрение все еще держалось на нас, пока проводница не нашла его в самом конце вагона (5-6 купе от нас). По ходу нам угрожали штрафами и не выпуском из поезда, а при остановке поезда на перроне уже ждал грозный работник вокзальной милиции.
Но все обошлось и нас встретила загадочная Илона, хрупкое тело которой уравновешивало груду уставших туристических физиономий…
…Нас повело неведомо куда.
Пред нами расступались как миражи,
Построенные чудом города.
Сама ложилась мята нам под ноги
И птицам с нами было по дороге.
И рыбы подымались по реке.
И небо развернулось пред глазами…
Когда судьба по следу шла за нами
Как сумасшедший с бритвою в руке.
А. Тарковский
Наличие препятствий — условие успеха
-
Chogory
- Активний користувач
- Повідомлень: 1104
- З нами з: 29 листопада 2006, 23:54
- Звідки: 50°26'16"N 30°27'23"E
- Контактна інформація:
Технічний звіт.
Звіт про сплав 3 к.с. по Чорному Черемошу, Білому Черемошу, Черемошу здійснений з 27 квітня по 5 травня 2007 року.
Відомості про подорож
Вид туризму: водний, на катамаранах 4-ках.
Район проведення: Україна, Івано-Франківська і Чернівецька області.
Протяжність маршруту *: 127км.Чорний Черемош – 51км., Білий Черемош – 46км., Черемош - 30км.
Тривалість активної частини подорожі: 5 днів.
Нитка Маршруту: м. Київ – м. Івано-Франківськ – с. Шибене – с.Зелене – смт.Верховина – с.Устеріки – дамба Марієн(не доїжаючи 5 км.) – с.Яблуниця - с. Устеріки- м. Вижниця – м. Чернівці – м. Київ.
Склад: 8 учасників турклубу «Гряда».
Керівник: Тимрієнко І.С.
Відомості про річки
1.Чорний Черемош (далі ЧЧ). Річка бере початок на кордоні з Румунією. Являється типовою гірською. Доступна для сплава починаючи з с.Буркут. Але через прикордонну зону похід найчастіше починають з с.Шибене. За багаторічними спостереженнями достатня для повноцінного сплаву вода у травні є завжди. На ділянці до с. Красник ширина русла 15-30м., шв. течії 10-15 км./год. На ділянці до с. Устеріки 25-45 м.. 5-10 км./год. Температура води у травні +4 - +7.Похил річки**: 7м/км. Пороги: Явірник, Верхні Берди, Нижні Берди, Верхній Дзембронь, Середній Дзембронь(дідів лікоть), Нижній Дзембронь(біла кобила), Врхній Гук(з Гучком), Нижній Гук.
2.Білий Черемош(далі БЧ). Річка починається зі злиття р.Сарата і р.Перкалаб. Типова гірська. Доступна для сплава на всій протяжності за наявності достатньої води. А достатньо велика вода на річці буває рідко. Починають з дамби Марієн(початок ріки) або не доїжаючи до неї.На ділянці до с. Яблониця ширина русла 6-20м., шв. течії 10-15км./год. На ділянці до с.Устеріки. 20-40м., 5-10км./год. Температура води +4 - +7. Похил Річки**:9м/км. Пороги: Дудки, Воротця.
3.Черемош(далі Ч). Річка утворюється злиттям ЧЧ і БЧ. Широка гірська ріка. Доступна для сплава на всій протяжності. Нею часто закінчують сплав по ЧЧ і БЧ. Ширина русла 20-60м. шв. течії 6-12км./год. Пороги: Китлице, Сокольський, Аміго.
* - вираховано з допомогою Google Earth.
** - вираховано на даній ділянці маршруту по ген. штабівським мапам.
Вступ
Даний звіт можна назвати технічним. Він ідеально підійде для групи з малим досвідом сплавів(до 3к.с.).Найкращий плавзасіб у такому випадку катамаран 4-місний. Опис складений з ціллю ознайомити з даною рікою, посприяти в організації мандрівки, допомогти успішно пройти маршрут.Я не намагаюсь повністтю описати чітке розташування, характер порогів і техніку їх проходження. Дану інформацію можна буде знайти в ссилках навединих внизу. І, до того ж, лінію руху в основних порогах треба визначати самому після огляду.
Лоция
27.04(1 день) Київ .Сіли на поїзд №43 уповному складі зі всіма плав.засобами.
28.04(2 день) 8:10 прибули до Івано-Франківська.Знайли чоловіка який хотів за 500грн. довести нас(8 чоловік +2 катамарана.) до с. Шибене. На таку ціну ми не розраховували тому відмовилися. Через 30 хв. ми разом з ще однією групою(10 чоловік, піші туристи) домовилися про машину за 700грн.(39 грн. з чоловіка).До села Ільці їхали близько 2 годин. Далі дорога йде вздовж ЧЧ. Є можливість добре роздивитися характер ріки і майже всі пороги(не видно, здається, тільки Нижній Гук). Сумарно дорога зайняла 4 години. Приїхали до шлагбаума і прикордон. застави біля нього. Треба зареєструватися в пограничників. З цим немає наяких проблем, якщо ви скажете, що сплавляєтись вниз і у вас присутні документи(паспорт, студентський). За 10 хв. вони переписали нашаі дані і повернули документи. Ми пройшли по правому березі(проти течії) річки (перейшовши через бетонний міст) 500 метрів і стали над руслом. По іншу сторону були будинки, але ми були трохи нижче від рівня дороги, тому місце стапеля нам сподобалося. До вечора збирали катамарани. Ввечері ми перевірили їх сплавившись до місця стапеля від пішохідного містка в 300 метрах вище. Потім пішли до розваленої дамби в 2 км. вище по течії від прикордон. застави. Дерев’яна конструкція звужує русло до 3 метрів утворюючи потужний злив висотою 2м. із стоячим валом 1,5м. Проходити її ризиковано, так як з боків стирчать балки. Хоча туристи з Россії сказали що сплавлялися по ній(я б цього не радив!). На зворотньому шляху купили молока(8л. За 10грн.). Забігаючи на перед скажу, що це був перший останій раз коли ми платили за їжу від місцевих.
29.04(3 день) О 10:00 при надуванні у нас лопнула зовнішня шкура одного балона катамарана. Шов розійшовся на 2,5 метра. Шили двома голками почергово 4 години.О 13:30 вийшли на воду.Рівень води середній. Через 10-15 хв. перший поріг – Явірник. Перед ним зліва колода-місток на острів. В правій протоці сам поріг. Проходиться без огляду( тут і на далі подібні рекомендації стосуються катамарана ).Зразу за порогом відбувалося змагання на катамаранах. В гучномовиць нам сказали, щоб ми терміново причалили до берега.Ми так і зробили, перечекавши 10 хв. попливли далі. В кінці села Явірник поріг Нижні Берди далі Верхні Берди. Обидва пороги являють собою серію з 4 косих зливів висотою до 0,5м., проходяться без огляду. Далі був капітальний дерев’яний міст. Ми пішли в правий проліт, одразу на виході нас зустрів стоячий вал 0,7 м. Це нас здивувало, так як в жодному описі про це не написано. Характер річки не дає розслабитися ні на хвилину: острова, мілкі протоки, просто мілини, обливні валуни в руслі, прижими, по берегам завали, постійні шивери; і це все на шв. 15 км./год.Треба відзначити, що досить потужні шивери 0,3-0,5 метрів можна сплутати з порогами. І ще важливий момент: велика кількість мостів(за день було близько 10), деякі дуже низькі.Стали на бівак зразу за с.Зеленим(складно визначити його закінчення-це повна відсутність будівель по-переду по обом берегам) за 1,5 км. до р.Дзембронь з одноіменним порогом. Справа там гарна поляна. Пішли по стежині вздовж правого берега до першого містка, а далі по лівому оглянули поріг. Це зайняло близько 1,5 години.
30.04(4 день) Вийшли на воду. Через 1,5 км. підвісний дерев’яний місток через ЧЧ, а зліва бетоний через р.Дзембронь. Зразу на впадінні притоки на лівому березі можна чалитись для перегляду порога. Поріг розтягнувся на 3км. Верхній Дзембронь через 200м. після впадіння річки зліва. Стоячі вали до 0,7 м. Середні Дзембронь через 300 метрів. Зливи до 0,7 м. потім за крутим правим поворотом острів: прохід справава, стоячі вали 0,8 м. Далі на правому повороті Нижній Дзембронь.У самого лівого берега на прижимі два зливи по 1м. кожен. Всю траекторію руху по порогу Дзембронь треба намітити при огляді його з дороги. На виході з останього каскада по берегам багато груп і наметів.Далі підвісний місток і плавний лівий поворот і через 500м. на лівому березі треба чалитись для перегляду наступного порогу. Верхній Гук і Гучок – найскладніші пороги на ЧЧ. Гук починається на розгоні за 200-300м. до правого повороту. Його кульмінація – зливи і стоячі вали 1м. І знаменитий постамент під лівим берегом. Через 100 м. поріг Гучок.Перегляд обов’язковий. Далі через 400м. , біля пасовиськ знову чалка для необхідного перегляду. Нижній Гук – найпотужніший поріг на річці, стоячий вал 1,5м. Щоб на нього подивитися треба пройти 200-500м. до поворота дороги вліво і по лісистому пагорбі спуститися до річки. Далі порогів нема, хоча протягом години не рідкими були зливи і вали до 0,5м. Починаючи з Верховини частими стали широкі розливи з повільною течією і повною відсутністтю хвиль. Велика кількість(5-6) капітальних бетонних мостів, обережно! На ночівлю стали на правому березі зразу за с.Криворівня.
1.05(5 день) Вийшли на воду. Річка широко розлилася і поміліла. Часто довоилося обирати найглибші ділянки і лавірувати серед валунів. При проходженні моста при впадінні ЧЧ в Ч необхідно брати лівіше(справа старі опори в воді). Через 100м. після моста в Устеріках ми причалили до правого берега. По словам людей і спосереженням на БЧ була мала вода. Пітерці сказали, що вчора сплавлялися: було мілко. Сьогодні вода ще впала на 10см. Ми вирішили ризикнути. На дорозі, біля мосту на правому березі ЧЧ стояв ГАЗ. З водієм за 300грн. ми домовилися про закидку у верхів’я БЧ(на ЧЧ ціна така ж 300-350грн.). Є варіант запитати про машину на протилежному березі в магазині(там і мобільний можна зарядити). Катамарани завантажили не розбираючи і не здуваючи. Самі їхали в кузові поряд з ними. Знову є можливість роздивитися пороги. Через 1год. 40хв. були на місці. Гарна поляна на лівому березі через 300м. від частково зруйнованого моста(по словам місцевих 5 км. не доїжаючи до дамби Марієн).
2.05(6 день) Вийшли. Вода мала. До порогу Дудки пливли близько 0,5 години. По нашій воді ми його попередньо не проглядали. На одному прижимі ніс вперся в берег і нас розкрутило на 360 градусів. Але зливи ми пройшли носом вперед і без проблем. Далі був найскладніший поріг Черемошів – Воротця . У велику воду він відповідає 4 к.с. Ми ж проходили без огляду. Чи в 5 чи в 6 зливі(1,5м.) наш катамаран сів на мілину. Ми стали під кутом 30 градусів прямо в потоці. Знялися з великими труднощами. У середню чи велику воду огляд двох основних порогів обов’язковий! Ріка переважно широка і мілка. Забігаючи на перед скажу, що на БЧ на камінні ми сиділи разів 10(5 з них капітально:1-2 учасникам довелося залазити у воду і знімати ). Далі серйозних порогів нема. Але необхідність дотримуватися найглибшої траекторії не дає розслабитися ні на хвилину. В таких умовах і відбувається справжня перевірка техніки і досвіду команди і капітана. На жаль, підвів катамаран. Його балони не витримали тертя сотень(без перебільшення) каменів. Шили шкуру ми довго і часто(в одних і тих же місцях). Сумарний розрив швів 7-8м.!!! Стали на бівак на лівому березі за с.Черемошна, на гарній поляні.
3.05(7 день) До с.Устеріки БЧ характер не змінив. На Ч вода середня, блище до малої. Описані пороги Китлице і Сокольський ми не змогли чітко виявити на тлі постійних мілин, шивер, перекатів. Зливи і вали до 0,5м. зустрічалися часто. Багато каміння і мілких проток, треба бути постійно уважним. Хоча не рідкі тихі і спокійні ділянки. Можна виділити злив 0,7 м.одразу за автомобільним мостом. Кульмінацією маршруту є поріг Аміго в правій протоці вкінці другого великого острова після моста(справа стоять перші хати присілка Вижниці). Він представляє собою локальний ряд зливів сумарною висотою 1,5м. Біля нього ми і стали на бівак(це був і наш антистапель). Пройшли його ще кілька разів лагом(перевіряли катамаран). Два учасники пройшли самосплавом(не робіть такого на порогах даної складності!).
4.05(8 день) Розібрали катамарани, спакували речі. По дорозі пішли до автовокзалу(3,5 км). Сіли в маршрутку(7,5 грн.) і через 1,5 год. були в Чернівцях на залізничному вокзалі. Виїхали о 18:56 поїздом №60.
5.05(9 день) О 9:28 прибули на вокзал у Києві.
Висновки і рекомендації
1. Перед сплавом доцільним буде провести тренування на будь-якому водоймищі з плавзасобами що планується брати. В нашому випадку це допомогло виявити серйозні недоліки катамаранів і визначитися зі спорядженням.
2. Спорядження. Найкраще – це повний 5 мм. неопрен, водонипроникні штани + куртка, неопренове взуття, водна каска, рят. желет що закриває шию. Нам вдалося зібрати не все і не всім. У більшості були неопренові штани(інші обійшлися тільки водонепроникними). У кількох людей було і гідро-взуття. У всіх були рятувальні жилети і каски(це обов’язково!). Шлеми переважно водні і хокейні. Ті у кого не було спціального взуття мали кеди і теплі шерстяні носки.Зверху водонипроникна куртка. Знайдені недоліки по факту проходження такі: в кедах ноги завжди мокрі, при холодній погоді ноги сильно мерзнуть.
3. Транспорт не обов’язково замовляти по телефону з Києва. Раджу підходити до всіх незаповнених машин(навіть тих, які їдуть по певних(непідходящих) маршрутах) перед залізничним вокзалом і пробувати домовлятися. Чим більша група, тим дешевше буде. З вижниці кожну годину ходять автобуси на Чернівці(ціна 7,5 грн.).
4. Дуже привітне і щедре місцеве населення. Кілька прикладів.За с.Криворівня зранку місцева жінка з дитиною принисла нам гарячий трав’яний чай з цукром. Пропонувала взяти у неї сухих дрів. У верхів’ях БЧ бабуся дала нам 1л. сметани і 4л. молока, писанку, паску. Грошей брати не захотіла. Пропонувала переночувати у неї.
5. На ЧЧ дуже багато мостів(близько 20). ~15 дерев’яних(восновному підвісні), деякі дуже низькі. Проходити їх треба під берегом, заздалегідь оцінивши висоту судна і містка. ~5 бетонних. Теба уважно обирати в який проліт йти, щоб не потрапити в опору. Потужнім потоком може затопити і перевернути катамаран(байдарки розлітаються на шматки).Обережно, низькі провода над річкою одразу за мостом біля прикордон.застави. Треба сказати, що за весь сплав у нас не було жодного обносу.
6.Велика кількість груп по берегам. Багато змагань. Організовані комерційні туристичні групи. Бачили все:2,4,6,8,9,10,11,12,13-місні катамарани, рафти, КНБ,, надувні байдарки, каяки, (не вистачало тільки тайменів). Багато сіл по берегам. Це призводить до нестачі спокою і дикої природи. Хоча на БЧ дуже гарно і безлюдно(спочатку).
7. По факту проходження середня швидкість руху склала 10 км./год. Зважаючи на складні погодні умови, ремонт плав.засобів, не найкраще спорядження, огляд порогів в день на воді були по 2-3 год. Це треба врахувати при плануванні сплаву.
Автор:
Тимрієнко І. С.
Відомості про подорож
Вид туризму: водний, на катамаранах 4-ках.
Район проведення: Україна, Івано-Франківська і Чернівецька області.
Протяжність маршруту *: 127км.Чорний Черемош – 51км., Білий Черемош – 46км., Черемош - 30км.
Тривалість активної частини подорожі: 5 днів.
Нитка Маршруту: м. Київ – м. Івано-Франківськ – с. Шибене – с.Зелене – смт.Верховина – с.Устеріки – дамба Марієн(не доїжаючи 5 км.) – с.Яблуниця - с. Устеріки- м. Вижниця – м. Чернівці – м. Київ.
Склад: 8 учасників турклубу «Гряда».
Керівник: Тимрієнко І.С.
Відомості про річки
1.Чорний Черемош (далі ЧЧ). Річка бере початок на кордоні з Румунією. Являється типовою гірською. Доступна для сплава починаючи з с.Буркут. Але через прикордонну зону похід найчастіше починають з с.Шибене. За багаторічними спостереженнями достатня для повноцінного сплаву вода у травні є завжди. На ділянці до с. Красник ширина русла 15-30м., шв. течії 10-15 км./год. На ділянці до с. Устеріки 25-45 м.. 5-10 км./год. Температура води у травні +4 - +7.Похил річки**: 7м/км. Пороги: Явірник, Верхні Берди, Нижні Берди, Верхній Дзембронь, Середній Дзембронь(дідів лікоть), Нижній Дзембронь(біла кобила), Врхній Гук(з Гучком), Нижній Гук.
2.Білий Черемош(далі БЧ). Річка починається зі злиття р.Сарата і р.Перкалаб. Типова гірська. Доступна для сплава на всій протяжності за наявності достатньої води. А достатньо велика вода на річці буває рідко. Починають з дамби Марієн(початок ріки) або не доїжаючи до неї.На ділянці до с. Яблониця ширина русла 6-20м., шв. течії 10-15км./год. На ділянці до с.Устеріки. 20-40м., 5-10км./год. Температура води +4 - +7. Похил Річки**:9м/км. Пороги: Дудки, Воротця.
3.Черемош(далі Ч). Річка утворюється злиттям ЧЧ і БЧ. Широка гірська ріка. Доступна для сплава на всій протяжності. Нею часто закінчують сплав по ЧЧ і БЧ. Ширина русла 20-60м. шв. течії 6-12км./год. Пороги: Китлице, Сокольський, Аміго.
* - вираховано з допомогою Google Earth.
** - вираховано на даній ділянці маршруту по ген. штабівським мапам.
Вступ
Даний звіт можна назвати технічним. Він ідеально підійде для групи з малим досвідом сплавів(до 3к.с.).Найкращий плавзасіб у такому випадку катамаран 4-місний. Опис складений з ціллю ознайомити з даною рікою, посприяти в організації мандрівки, допомогти успішно пройти маршрут.Я не намагаюсь повністтю описати чітке розташування, характер порогів і техніку їх проходження. Дану інформацію можна буде знайти в ссилках навединих внизу. І, до того ж, лінію руху в основних порогах треба визначати самому після огляду.
Лоция
27.04(1 день) Київ .Сіли на поїзд №43 уповному складі зі всіма плав.засобами.
28.04(2 день) 8:10 прибули до Івано-Франківська.Знайли чоловіка який хотів за 500грн. довести нас(8 чоловік +2 катамарана.) до с. Шибене. На таку ціну ми не розраховували тому відмовилися. Через 30 хв. ми разом з ще однією групою(10 чоловік, піші туристи) домовилися про машину за 700грн.(39 грн. з чоловіка).До села Ільці їхали близько 2 годин. Далі дорога йде вздовж ЧЧ. Є можливість добре роздивитися характер ріки і майже всі пороги(не видно, здається, тільки Нижній Гук). Сумарно дорога зайняла 4 години. Приїхали до шлагбаума і прикордон. застави біля нього. Треба зареєструватися в пограничників. З цим немає наяких проблем, якщо ви скажете, що сплавляєтись вниз і у вас присутні документи(паспорт, студентський). За 10 хв. вони переписали нашаі дані і повернули документи. Ми пройшли по правому березі(проти течії) річки (перейшовши через бетонний міст) 500 метрів і стали над руслом. По іншу сторону були будинки, але ми були трохи нижче від рівня дороги, тому місце стапеля нам сподобалося. До вечора збирали катамарани. Ввечері ми перевірили їх сплавившись до місця стапеля від пішохідного містка в 300 метрах вище. Потім пішли до розваленої дамби в 2 км. вище по течії від прикордон. застави. Дерев’яна конструкція звужує русло до 3 метрів утворюючи потужний злив висотою 2м. із стоячим валом 1,5м. Проходити її ризиковано, так як з боків стирчать балки. Хоча туристи з Россії сказали що сплавлялися по ній(я б цього не радив!). На зворотньому шляху купили молока(8л. За 10грн.). Забігаючи на перед скажу, що це був перший останій раз коли ми платили за їжу від місцевих.
29.04(3 день) О 10:00 при надуванні у нас лопнула зовнішня шкура одного балона катамарана. Шов розійшовся на 2,5 метра. Шили двома голками почергово 4 години.О 13:30 вийшли на воду.Рівень води середній. Через 10-15 хв. перший поріг – Явірник. Перед ним зліва колода-місток на острів. В правій протоці сам поріг. Проходиться без огляду( тут і на далі подібні рекомендації стосуються катамарана ).Зразу за порогом відбувалося змагання на катамаранах. В гучномовиць нам сказали, щоб ми терміново причалили до берега.Ми так і зробили, перечекавши 10 хв. попливли далі. В кінці села Явірник поріг Нижні Берди далі Верхні Берди. Обидва пороги являють собою серію з 4 косих зливів висотою до 0,5м., проходяться без огляду. Далі був капітальний дерев’яний міст. Ми пішли в правий проліт, одразу на виході нас зустрів стоячий вал 0,7 м. Це нас здивувало, так як в жодному описі про це не написано. Характер річки не дає розслабитися ні на хвилину: острова, мілкі протоки, просто мілини, обливні валуни в руслі, прижими, по берегам завали, постійні шивери; і це все на шв. 15 км./год.Треба відзначити, що досить потужні шивери 0,3-0,5 метрів можна сплутати з порогами. І ще важливий момент: велика кількість мостів(за день було близько 10), деякі дуже низькі.Стали на бівак зразу за с.Зеленим(складно визначити його закінчення-це повна відсутність будівель по-переду по обом берегам) за 1,5 км. до р.Дзембронь з одноіменним порогом. Справа там гарна поляна. Пішли по стежині вздовж правого берега до першого містка, а далі по лівому оглянули поріг. Це зайняло близько 1,5 години.
30.04(4 день) Вийшли на воду. Через 1,5 км. підвісний дерев’яний місток через ЧЧ, а зліва бетоний через р.Дзембронь. Зразу на впадінні притоки на лівому березі можна чалитись для перегляду порога. Поріг розтягнувся на 3км. Верхній Дзембронь через 200м. після впадіння річки зліва. Стоячі вали до 0,7 м. Середні Дзембронь через 300 метрів. Зливи до 0,7 м. потім за крутим правим поворотом острів: прохід справава, стоячі вали 0,8 м. Далі на правому повороті Нижній Дзембронь.У самого лівого берега на прижимі два зливи по 1м. кожен. Всю траекторію руху по порогу Дзембронь треба намітити при огляді його з дороги. На виході з останього каскада по берегам багато груп і наметів.Далі підвісний місток і плавний лівий поворот і через 500м. на лівому березі треба чалитись для перегляду наступного порогу. Верхній Гук і Гучок – найскладніші пороги на ЧЧ. Гук починається на розгоні за 200-300м. до правого повороту. Його кульмінація – зливи і стоячі вали 1м. І знаменитий постамент під лівим берегом. Через 100 м. поріг Гучок.Перегляд обов’язковий. Далі через 400м. , біля пасовиськ знову чалка для необхідного перегляду. Нижній Гук – найпотужніший поріг на річці, стоячий вал 1,5м. Щоб на нього подивитися треба пройти 200-500м. до поворота дороги вліво і по лісистому пагорбі спуститися до річки. Далі порогів нема, хоча протягом години не рідкими були зливи і вали до 0,5м. Починаючи з Верховини частими стали широкі розливи з повільною течією і повною відсутністтю хвиль. Велика кількість(5-6) капітальних бетонних мостів, обережно! На ночівлю стали на правому березі зразу за с.Криворівня.
1.05(5 день) Вийшли на воду. Річка широко розлилася і поміліла. Часто довоилося обирати найглибші ділянки і лавірувати серед валунів. При проходженні моста при впадінні ЧЧ в Ч необхідно брати лівіше(справа старі опори в воді). Через 100м. після моста в Устеріках ми причалили до правого берега. По словам людей і спосереженням на БЧ була мала вода. Пітерці сказали, що вчора сплавлялися: було мілко. Сьогодні вода ще впала на 10см. Ми вирішили ризикнути. На дорозі, біля мосту на правому березі ЧЧ стояв ГАЗ. З водієм за 300грн. ми домовилися про закидку у верхів’я БЧ(на ЧЧ ціна така ж 300-350грн.). Є варіант запитати про машину на протилежному березі в магазині(там і мобільний можна зарядити). Катамарани завантажили не розбираючи і не здуваючи. Самі їхали в кузові поряд з ними. Знову є можливість роздивитися пороги. Через 1год. 40хв. були на місці. Гарна поляна на лівому березі через 300м. від частково зруйнованого моста(по словам місцевих 5 км. не доїжаючи до дамби Марієн).
2.05(6 день) Вийшли. Вода мала. До порогу Дудки пливли близько 0,5 години. По нашій воді ми його попередньо не проглядали. На одному прижимі ніс вперся в берег і нас розкрутило на 360 градусів. Але зливи ми пройшли носом вперед і без проблем. Далі був найскладніший поріг Черемошів – Воротця . У велику воду він відповідає 4 к.с. Ми ж проходили без огляду. Чи в 5 чи в 6 зливі(1,5м.) наш катамаран сів на мілину. Ми стали під кутом 30 градусів прямо в потоці. Знялися з великими труднощами. У середню чи велику воду огляд двох основних порогів обов’язковий! Ріка переважно широка і мілка. Забігаючи на перед скажу, що на БЧ на камінні ми сиділи разів 10(5 з них капітально:1-2 учасникам довелося залазити у воду і знімати ). Далі серйозних порогів нема. Але необхідність дотримуватися найглибшої траекторії не дає розслабитися ні на хвилину. В таких умовах і відбувається справжня перевірка техніки і досвіду команди і капітана. На жаль, підвів катамаран. Його балони не витримали тертя сотень(без перебільшення) каменів. Шили шкуру ми довго і часто(в одних і тих же місцях). Сумарний розрив швів 7-8м.!!! Стали на бівак на лівому березі за с.Черемошна, на гарній поляні.
3.05(7 день) До с.Устеріки БЧ характер не змінив. На Ч вода середня, блище до малої. Описані пороги Китлице і Сокольський ми не змогли чітко виявити на тлі постійних мілин, шивер, перекатів. Зливи і вали до 0,5м. зустрічалися часто. Багато каміння і мілких проток, треба бути постійно уважним. Хоча не рідкі тихі і спокійні ділянки. Можна виділити злив 0,7 м.одразу за автомобільним мостом. Кульмінацією маршруту є поріг Аміго в правій протоці вкінці другого великого острова після моста(справа стоять перші хати присілка Вижниці). Він представляє собою локальний ряд зливів сумарною висотою 1,5м. Біля нього ми і стали на бівак(це був і наш антистапель). Пройшли його ще кілька разів лагом(перевіряли катамаран). Два учасники пройшли самосплавом(не робіть такого на порогах даної складності!).
4.05(8 день) Розібрали катамарани, спакували речі. По дорозі пішли до автовокзалу(3,5 км). Сіли в маршрутку(7,5 грн.) і через 1,5 год. були в Чернівцях на залізничному вокзалі. Виїхали о 18:56 поїздом №60.
5.05(9 день) О 9:28 прибули на вокзал у Києві.
Висновки і рекомендації
1. Перед сплавом доцільним буде провести тренування на будь-якому водоймищі з плавзасобами що планується брати. В нашому випадку це допомогло виявити серйозні недоліки катамаранів і визначитися зі спорядженням.
2. Спорядження. Найкраще – це повний 5 мм. неопрен, водонипроникні штани + куртка, неопренове взуття, водна каска, рят. желет що закриває шию. Нам вдалося зібрати не все і не всім. У більшості були неопренові штани(інші обійшлися тільки водонепроникними). У кількох людей було і гідро-взуття. У всіх були рятувальні жилети і каски(це обов’язково!). Шлеми переважно водні і хокейні. Ті у кого не було спціального взуття мали кеди і теплі шерстяні носки.Зверху водонипроникна куртка. Знайдені недоліки по факту проходження такі: в кедах ноги завжди мокрі, при холодній погоді ноги сильно мерзнуть.
3. Транспорт не обов’язково замовляти по телефону з Києва. Раджу підходити до всіх незаповнених машин(навіть тих, які їдуть по певних(непідходящих) маршрутах) перед залізничним вокзалом і пробувати домовлятися. Чим більша група, тим дешевше буде. З вижниці кожну годину ходять автобуси на Чернівці(ціна 7,5 грн.).
4. Дуже привітне і щедре місцеве населення. Кілька прикладів.За с.Криворівня зранку місцева жінка з дитиною принисла нам гарячий трав’яний чай з цукром. Пропонувала взяти у неї сухих дрів. У верхів’ях БЧ бабуся дала нам 1л. сметани і 4л. молока, писанку, паску. Грошей брати не захотіла. Пропонувала переночувати у неї.
5. На ЧЧ дуже багато мостів(близько 20). ~15 дерев’яних(восновному підвісні), деякі дуже низькі. Проходити їх треба під берегом, заздалегідь оцінивши висоту судна і містка. ~5 бетонних. Теба уважно обирати в який проліт йти, щоб не потрапити в опору. Потужнім потоком може затопити і перевернути катамаран(байдарки розлітаються на шматки).Обережно, низькі провода над річкою одразу за мостом біля прикордон.застави. Треба сказати, що за весь сплав у нас не було жодного обносу.
6.Велика кількість груп по берегам. Багато змагань. Організовані комерційні туристичні групи. Бачили все:2,4,6,8,9,10,11,12,13-місні катамарани, рафти, КНБ,, надувні байдарки, каяки, (не вистачало тільки тайменів). Багато сіл по берегам. Це призводить до нестачі спокою і дикої природи. Хоча на БЧ дуже гарно і безлюдно(спочатку).
7. По факту проходження середня швидкість руху склала 10 км./год. Зважаючи на складні погодні умови, ремонт плав.засобів, не найкраще спорядження, огляд порогів в день на воді були по 2-3 год. Це треба врахувати при плануванні сплаву.
Автор:
Тимрієнко І. С.