#86
Повідомлення
Maidrax » 03 вересня 2012, 10:26
Ще раз дякую за відгуки, от деякі висновки по походу для тих, кому це цікаво:
1. Транспорт
1.1. При автобусній закидці треба ретельно досліджувати наявні варіанти, не прив"язуючись до ідеї посадити усіх учасників і всі хоботья в один автобус. В конкретно нашому випадку виявилось, що два восьмимісні (без водія) буси вийшли дешевше ніж один спрінтер на 18 місць. Також хороший варіант - закидати хоботья та одну-дві людини на найдешевшому транспорті (напр. таксі), решта їде звичайною маршруткою.
1.2. Найбільший облом вийшов з таксі по поверненню в Київ. З 4 номерів не вдалось замовити універсал на вокзал, на самому вокзалі менше ніж за 150 грн. ніхто 3 байдарки везти не хотів (при виїзді ці ж байди привезли менш ніж за 50 грн.). Як варіант - можливо пробувати попереднє замовлення, можливо домовлятись з конкретними водіями та знайомими. На крайній випадок - вантажне таксі.
1.3. Певні проблеми виникають у групах з відносно невисоким відсотком чоловіків у групі, в першу чергу це стосується підходів і завантаження у транспорт. При можливості слід великі дистанції долати в два заходи, завантаження та розвантаження намагатись здійснювати за попередньо обговореним порядком, для уникнення хаосу та втичилова.
2. Підготовка до походу та складання графіку руху
2.1. Організація днювання на другий день триденного маршруту, як на мене, виправдала себе в повній мірі, забезпечивши наступні переваги:
2.1.1. З урахуванням високої щільності та незначної кількості вільних стоянок, днювання позбавило нас необхідності шукати стоянку на другу ночівлю, обидві похідні ночівлі були проведені в одному місці.
2.1.2. За рахунок того, що на днюванні не здійснюється збір табору, пакування байдарок вранці та зворотні дії увечорі, навіть на ненапружених маршрутах це дає істотний виграш чистого часу (принаймні - 3 години). В цьому сенсі для забезпечення ефективного використання часу у ПВД мені видається цілком виправданим робити перший та третій (четвертий) дні більш завантаженими, для того, щоб виграти кілометраж на повноцінне днювання.
2.1.3. Днювання обов"язково слід поєднувати з якимись формами активності - радіалки до ідейних місць, баня, рибалка, покатушки, просто прогулянки лісом, ігри тощо. "Пусте" днювання може виявитись нудним для ряду учасників, які не полюбляють "втичити", так, наприклад, було на спробі організувати днювання в поході на П.Буг.
2.2. Вкотре переконуюсь, що навіть при "домашньому" пропрацюванні графіку руху, треба закладати великий простір для спонтанних рішень. Але для цього вкрай необхідно чітко розуміти принаймні наступні фактори:
2.2.1. Знати середню швидкість руху групи на воді (з урахуванням течії) та на суші.
2.2.2. За відсутності ДжПС - знати точні відстані у ключових ділянках, а не приблизно рахувати їх по квадратам.
2.2.3. Знати час заходу та сходу сонця, настання сутінків та повного смеркання.
2.2.4. Мати уявлення про ділянки маршруту принципово непридатні для стоянок та малопридатні для стоянок з різних причин.
Недотримання деяких з цих правил призвело до зняття одного замку з культурної програми а також досить пізньої з точки зору безпеки постановки табору в перший ходовий день. В принципі це ж саме призвело до досить пізнього повернення другої "радіальної" групи на другий день.
2.3. Треба в подальшому працювати над тактикою розділення групи, в ділянках з проблемним мобільним звязком (дикі регіони, каньони річок, гори, тривалі походи де телефони розряджаються). Бажано на майбутнє також завести свистки, принаймні для капітанів плавзасобів.
2.4. Також треба думати над організацією радіальних виходів у водних походах, я не дуже задоволений практикою їх здійснення в дві групи (в першу чергу через подвійні затрати часу), також очевидно, що в населених місцевостях біля байдарки хтось все рівно має залишатись. Можливо варто спробувати обирати людей, що залишаються з байдарками, шляхом жеребкування або у якості стягнення за порушення дисципліни.
2.5. Разом з цим вкотре підтверджуються висновки, зроблені на Случі - культурна програма у водних походах потрібна, а при правильній організації - виправдані навіть досить тривалі (3-4 км. в один бік) раідальні виходи. Це врізноманітнює похід і робить його більш глибоким у плані вражень.
2.6. В цілому для "розвантажувально-рекреаційного" походу, яким і планувався цей Дністер, перспективним мені здався принцип поєднання напружених та відверто матрасних елементів, це дозволяє краще сприймати відповідні сторони туризму і при правильному поєднанні практично не має негативних сторін. В принципі підвалини такого способу закладались і в попередніх походах (Сула, Случ, Буг), треба продумати методику та розвивати напрям у деяких майбутніх заходах.
2.7. Даю собі обіцянку в обов"язковому порядку вивчати розкладку, особисто затверджувати її і лише потім надавати на обговорення групі. Справа не стільки у недоліках конкретної розкладки, скільки в тому, що після затвердження розкладки керівником з завгоспа мають бути зняті усі претензії до її змісту, коли ж протягом ПВД по кілька разів за день виникають різного роду критичні репліки по розкладці (у тому числі з боку керівника) - це імхо не прикольно.
3. Спорядження
В принципі по спорядженню усе було розрулено у попередніх походах, єдине що треба подумати над свистками, про що я писав вище. Є лише момент з баньою, але більшість ми обговорили по ходу, частину написав Матрос. Імхо варто одночасно і робити оптимальний об"єм каркасу, і максимально велику та розкочегарену для такого об"єму пічку. В будь-якому випадку потрібно напрацьовувати досвід, якісна "банна" плівка у нас вже є, особи, які сплатили 40 грн. у поході - можуть паритись в ній безкоштовно в будь-якому заході.
Підтримую ідею організації "банного" пвд, але не дуже ясно куди і коли його робити, можливо в рамках катамаранної підготовки виїхати на три дні, один з яких попаритись.
4. Організація стоянок та руху по маршруту
4.1. Повторюсь, але треба і надалі напрацьовувати досвід по розрахунку графіку руху "в голові", особливо щодо врахування течії і розрахунку середнього темпу. ДжПС полегшує цю роботу, але тренуватись краще без нього - таким чином керівник завжди має точно знати перспективу руху групи принаймні на найближчих ТРИ години, бажано - до кінця дня.
4.2. В рамках походів у складі "сходжених" та перевірених груп все рівно необхідно здійснювати контроль за переміщеннями її учасників та вимагати звітування про тривалі відлучення. "Матрасний" настрой часто позбавляє учасників пильності, що може призвести до негативних наслідків у вигляді втрати часу та відхилення від ключових точок графіку.
4.3. Вкотре обіцяю собі вживати заходи по скороченню часу на стапель, антистапель, обід, постановку та зняття табора. Ефективними себе показують заходи по розселенню екіпажів одних і тих же плавзасобів по одним і тим же наметам, але поки що для оптимальності не вистачає автономного набору герм на плавзасіб. В ідеалі треба намагатись, щоб байдарка везла виключно власне особисте спорядження та рівномірно розподілене керівником групове/хавку, перекоси у вигляді зайвого спорядження затримують вихід конкретних байдарок та групи в цілому. Також думаю варто проводити контрольні заміри часу, наприклад спробувати зібрати табір на найкращий результат і в подальшому намагатись побити власний рекорд.
4.4. Вільний підйом на днюваннях все рівно має бути підв"язаний під сніданок - особи, які прокидаються пізніше їдять холодне або підігрівають самі. Також треба подумати як розвантажити кухаря від раннього підйому, в тривалих походах це можливо вирішити чергуваннями, в коротких - добровольцями які все рівно не можуть довго спати.
4.5. Вводити чергування у ненапряжних ПВД особливо у складі великих груп недоцільно (коли всі все рівно не почергують, або почергують якщо за раз чергуватиме надто багато людей). Також навряд чи доцільно використовувати позачергове чергування (пробачте за тавтологію) у якості санкції за певні дисциплінарні порушення, разом з тим питання таких санкцій імхо варто пропрацьовувати у подальшому.
